Відомо, що гетьманською резиденцією у 1649 році став родинний двір Хмельницьких у Чигирині. На території було 12-15 різних споруд, оточених захисною огорожею із брамою: будинки гетьмана, приміщення військової канцелярії, гетьманської варти, поварні. Тут приймали послів, церковників, мандрівників, проводили загальні та старшинські ради. Збиралися генеральна старшина, полковники, сотники, козаки. Усередині двору стояли гармати, з яких салютували під час урочистостей. Описи чигиринської резиденції Б.Хмельницького та його наступників частково збереглися в інформації дипломатів, мандрівників і військових.
У 2005-2006 роках проведено археологічні дослідження території Нижнього міста. У результаті виявлено більше десяти археологічних об'єктів періоду середньовіччя.
Детально досліджували споруду з кам'яним підвалом. Вона збігається з локалізацією гетьманської резиденції і за розмірами могла би бути військовою канцелярією. Археологічні знахідки представлені виробами з кераміки, гутного скла, металу, шкіри. Цікавими є особисті речі козаків - натільні хрести, пряжки, підківки для чобіт.
Упродовж 2006-2009 років на території Нижнього міста зведені будівлі історико-архітектурного комплексу "Резиденція Богдана Хмельницького": будинок гетьмана, військова канцелярія, скарбниця, курінь, вартівня, людська, поварня.
