Упродовж 1765-1832 років у монастирських стінах діяла школа, кількість учнів якої сягала 800 осіб.
У 1767-1768 роках у Василіянській школі навчався прапрадід українського письменника Максима Рильського Ромуальд.
На початку ХХ століття учні школи Юзеф Залеський, Северин Гощинський та Міхал Грабовський організували літературний гурток “За-Го-Гр”, котрий дав початок так званій “українській школі” в польській літературі.
Кам'яну споруду монастиря розпочали будувати після козацько-селянського національно-визвольного повстання на Правобережній Україні у 1768-1769 роках. Зведення споруди монастиря було закінчено у 1790 році. Монастирська школа діяла до 1832 року, монастир – до 1834 року.
Незабаром у будівлі колишнього монастиря розмістився військовий шпиталь. Після ліквідації військових поселень (січень 1858 року) будівля залишилася у відомстві військових. Приміщення переобладнали під казарми, і тут розмістилася артилерійська частина.
Упродовж 1765-1832 років у монастирських стінах діяла школа, кількість учнів якої сягала 800 осіб.
У 1767-1768 роках у Василіянській школі навчався прапрадід українського письменника Максима Рильського Ромуальд.
На початку ХХ століття учні школи Юзеф Залеський, Северин Гощинський та Міхал Грабовський організували літературний гурток “За-Го-Гр”, котрий дав початок так званій “українській школі” в польській літературі.
Кам'яну споруду монастиря розпочали будувати після козацько-селянського національно-визвольного повстання на Правобережній Україні у 1768-1769 роках. Зведення споруди монастиря було закінчено у 1790 році. Монастирська школа діяла до 1832 року, монастир – до 1834 року.
Незабаром у будівлі колишнього монастиря розмістився військовий шпиталь. Після ліквідації військових поселень (січень 1858 року) будівля залишилася у відомстві військових. Приміщення переобладнали під казарми, і тут розмістилася артилерійська частина.
Восени 1920 року тут розмістився новостворений Пролетарський театр, де проходили вистави Київського пересувного драматичного театру “Кийдрамте”, створеного режисером-новатором Лесем Курбасом. Тоді ж з ініціативи режисера і під його керівництвом було відкрито драматичну студію, у складі якої були уманчани-ентузіасти театрального мистецтва. Активну участь у цій студії брав Микола Бажан.
На початку 20-х років ХХ століття в приміщеннях колишнього монастиря, на той час його називали “Дом союзов”, знаходилися комітети профспілок.
Після війни у 1949 році діяла Уманська філія Київського навчального комбінату управління підготовки рахівничих кадрів. До 1998 року територія належала військовим.
1 лютого 2006 року розпочав роботу Державний історико-архітектурний заповідник “Стара Умань”, якому були передані приміщення колишнього Василіянського монастиря.
У 2016 році відкрито туристичний маршрут “Таємничими підземеллями Василіянського монастиря”, який користується особливою популярністю серед відвідувачів. Про історію однієї з найстаріших будівель Умані розповідає монах.
Восени 1920 року тут розмістився новостворений Пролетарський театр, де проходили вистави Київського пересувного драматичного театру “Кийдрамте”, створеного режисером-новатором Лесем Курбасом. Тоді ж з ініціативи режисера і під його керівництвом було відкрито драматичну студію, у складі якої були уманчани-ентузіасти театрального мистецтва. Активну участь у цій студії брав Микола Бажан.
На початку 20-х років ХХ століття в приміщеннях колишнього монастиря, на той час його називали “Дом союзов”, знаходилися комітети профспілок.
Після війни у 1949 році діяла Уманська філія Київського навчального комбінату управління підготовки рахівничих кадрів. До 1998 року територія належала військовим.
1 лютого 2006 року розпочав роботу Державний історико-архітектурний заповідник “Стара Умань”, якому були передані приміщення колишнього Василіянського монастиря.
У 2016 році відкрито туристичний маршрут “Таємничими підземеллями Василіянського монастиря”, який користується особливою популярністю серед відвідувачів. Про історію однієї з найстаріших будівель Умані розповідає монах.