Канів

Шевченкова алея

Місце

Опис

  • Шевченкова алея створена 2007 року.
  • Алею утворюють понад 20 скульптурних композицій за мотивами творів Тараса Шевченка

Шевченкова алея – парк скульптур на березіДніпра, створений у 2007 році за мотивамитворів Тараса Шевченка, провідними майстрами України. Алею паркової скульптури на шляху до Тарасової гори утворюють понад 20 композицій виготовлених з брил пісковику, вапняку та каменю.

Шевченкова алея – парк скульптур на березіДніпра, створений у 2007 році за мотивамитворів Тараса Шевченка, провідними майстрами України. Алею паркової скульптури на шляху до Тарасової гори утворюють понад 20 композицій виготовлених з брил пісковику, вапняку та каменю.

Як проїхати?

А ТАКОЖ Неподалік знаходиться

ІСТОРІЯ

  • З 6 серпня по 29 вересня 2007 року біля підніжжя Тарасової гори проходив Всеукраїнський скульптурний симпозіум в камені.
  • 19 скульпторів з багатьох областей України розпочали роботу над скульптурами на імпровізованому майданчику – майстерні під відкритим небом. біля підніжжя Тарасової гори.
  • Скульптури «Шевченкової алеї» є природним доповненням ландшафту узбережжя Дніпра на тлі рясної зелені канівських круч.

Ідея створення скульптурного парку, що зародилася у 2007 році, належала третьому Президенту України Віктору Ющенку і мала на меті нове мистецьке прочитання літературних образів Тараса Шевченка.

Того ж року стартував Всеукраїнський скульптурний симпозіум у камені, який очолив заслужений художник України Юлій Синькевич. З 6 серпня по 29 вересня дев’ятнадцять скульпторів з різних областей України працювали біля підніжжя Тарасової гори, вплітаючи у ландшафт вічного Дніпра скульптури з каменю.

Більше місяця тривало магічне дійство, у результаті якого з шеститонних брил пісковику та вапняку постали образи, що зійшли з сторінок Шевченкового «Кобзаря».

Енергія першоджерела, емоційна насиченість атмосфери співпраці та творча уява учасників симпозіуму, матеріалізована у камені, природно вплелися у ланшафтне середовище міської околиці такими роботами як «Гамалія» (Ю. Синькевич, м. Київ), «Гонта» (Т. Мельников, м. Київ), «Дух степів» (М. Штець, м. Дніпро), «Закохані» (Ф. Бетліємський, м. Харків), «І на оновленій землі... буде син, і буде мати...» (В. Смаровоз, м. Вінниця), «Катерина» (С. Нікітін, м. Сімферополь), «Козак Мамай» (М. Білик, м. Київ), «Коліївщина» (М. Теліженко, м. Черкаси), «Народження генія» (Ю. Степанян, м. Херсон), «Наша дума, наша пісня»(Г. Хачатрян, м. Кам’янське), «Немає гірше, як в неволі…» (О. Шамарін, м. Донецьк),«Німфа Егерія» (В. Протас, м. Київ), «Покрова» (Л. Синькевич, м. Київ), «Прометей» (С. Збітнєв, м. Харків), «Раб» (В. Кочмар, м. Харків), «Сон» (Л. Мисько, м. Львів), «Спасибі, дідусю» (В. Гутиря, м. Краматорськ), «Тополя» (В. Дахівник, м. Золотоноша), «Три душі» (П. Старух, м. Львів).

Ідея створення скульптурного парку, що зародилася у 2007 році, належала третьому Президенту України Віктору Ющенку і мала на меті нове мистецьке прочитання літературних образів Тараса Шевченка.

Того ж року стартував Всеукраїнський скульптурний симпозіум у камені, який очолив заслужений художник України Юлій Синькевич. З 6 серпня по 29 вересня дев’ятнадцять скульпторів з різних областей України працювали біля підніжжя Тарасової гори, вплітаючи у ландшафт вічного Дніпра скульптури з каменю.

Більше місяця тривало магічне дійство, у результаті якого з шеститонних брил пісковику та вапняку постали образи, що зійшли з сторінок Шевченкового «Кобзаря».

Енергія першоджерела, емоційна насиченість атмосфери співпраці та творча уява учасників симпозіуму, матеріалізована у камені, природно вплелися у ланшафтне середовище міської околиці такими роботами як «Гамалія» (Ю. Синькевич, м. Київ), «Гонта» (Т. Мельников, м. Київ), «Дух степів» (М. Штець, м. Дніпро), «Закохані» (Ф. Бетліємський, м. Харків), «І на оновленій землі... буде син, і буде мати...» (В. Смаровоз, м. Вінниця), «Катерина» (С. Нікітін, м. Сімферополь), «Козак Мамай» (М. Білик, м. Київ), «Коліївщина» (М. Теліженко, м. Черкаси), «Народження генія» (Ю. Степанян, м. Херсон), «Наша дума, наша пісня»(Г. Хачатрян, м. Кам’янське), «Немає гірше, як в неволі…» (О. Шамарін, м. Донецьк),«Німфа Егерія» (В. Протас, м. Київ), «Покрова» (Л. Синькевич, м. Київ), «Прометей» (С. Збітнєв, м. Харків), «Раб» (В. Кочмар, м. Харків), «Сон» (Л. Мисько, м. Львів), «Спасибі, дідусю» (В. Гутиря, м. Краматорськ), «Тополя» (В. Дахівник, м. Золотоноша), «Три душі» (П. Старух, м. Львів).

ЦІКАВІ ФАКТИ

  • Спершу монументи планували встановити вздовж дороги від Успенського собору до Тарасової гори за маршрутом пішої ходи «Останнім шляхом Кобзаря». Проте після завершення симпозіуму було прийнято рішення створити окремий скульптурний парк «Шевченкова алея», у якій кожна скульптура є доповненням неповторного ландшафту на узбережжі Дніпра на тлі рясної зелені канівських круч.
  • Спершу монументи планували встановити вздовж дороги від Успенського собору до Тарасової гори за маршрутом пішої ходи «Останнім шляхом Кобзаря». Проте після завершення симпозіуму було прийнято рішення створити окремий скульптурний парк «Шевченкова алея», у якій кожна скульптура є доповненням неповторного ландшафту на узбережжі Дніпра на тлі рясної зелені канівських круч.