Але сім’я була великою, жили тісно, тому у 1810 році молода родина з дозволу пана В.В.Енгельгардта переселилась до с. Моринці в хату Андрія Колесника. Господар на той час був засланий у Сибір, а хата його пустувала. Але молода родина не мала спокою. Копій втік із заслання й створив загін молодців, що промишляли розбоєм. Пограбованим ватажок ділився з найбіднішими селянами та вважав, що Шевченки мають платити за хату та землю, якою користувалися. Тому 1815 року Григорій та Катерина повернулися у Кирилівку, де жили спочатку у Тарасового діда Івана Андрійовича Шевченка, а незабаром перебралися у хату, куплену за 200 карбованців у односельчанина Пилипа Тетерюка, поблизу дідового двору.
Але сім’я була великою, жили тісно, тому у 1810 році молода родина з дозволу пана В.В.Енгельгардта переселилась до с. Моринці в хату Андрія Колесника. Господар на той час був засланий у Сибір, а хата його пустувала. Але молода родина не мала спокою. Копій втік із заслання й створив загін молодців, що промишляли розбоєм. Пограбованим ватажок ділився з найбіднішими селянами та вважав, що Шевченки мають платити за хату та землю, якою користувалися. Тому 1815 року Григорій та Катерина повернулися у Кирилівку, де жили спочатку у Тарасового діда Івана Андрійовича Шевченка, а незабаром перебралися у хату, куплену за 200 карбованців у односельчанина Пилипа Тетерюка, поблизу дідового двору.
Символом народження Кобзаря є колиска. У хаті експонуються ужиткові ХІХ ст. роботи місцевих майстрів народних промислів. Переступивши поріг хати ви поринете у світ дитинства малого Тараса. В цих стінах відгомін історичного минулого Шевченкового краю, традиції і звичаї української селянської родини. Тут звучить українська пісня та б’ється тисячолітнє серце українського народу.
З 1992 року вони увійшли до складу історико-культурного заповідника „Батьківщина Тараса Шевченка”.
Символом народження Кобзаря є колиска. У хаті експонуються ужиткові ХІХ ст. роботи місцевих майстрів народних промислів. Переступивши поріг хати ви поринете у світ дитинства малого Тараса. В цих стінах відгомін історичного минулого Шевченкового краю, традиції і звичаї української селянської родини. Тут звучить українська пісня та б’ється тисячолітнє серце українського народу.
З 1992 року вони увійшли до складу історико-культурного заповідника „Батьківщина Тараса Шевченка”.