Складовою частиною Національного музею-садиби М. І. Пирогова є його мавзолей — церква-некрополь, де з 1882 року покоїться набальзамоване тіло ученого.
Там же пізніше поховали Олександру Пирогову, вдову славнозвісного хірурга, згідно з її заповітом, а потім і старшого сина М. Пирогова.
У святкові дні й особливі дати на знак вшанування пам’яті відомого лікаря тут проходять богослужіння, звучать різні музичні твори, дзвонять дзвони. Але двері церковного комплексу кожного дня відкриті для всіх, хто глибоко цінує внесок Пирогова у розвиток світової науки й медицини та поважає його як особистість.
«Бути людиною — ось до чого має приводити виховання» — за цим принципом жив і діяв видатний хірург, йому він залишався вірний до останнього свого подиху.
Пирогов відкрив нову еру в оперативній хірургії: провів тисячі операцій і розтинів; першим на вітчизняних теренах застосував метод ефірного наркозу; винайшов гіпсову пов'язку для фіксації переломів; першим вказав на необхідність проведення сортування поранених; використовував штучний суглоб для подовження вкороченої кінцівки тощо.
Крім того, Микола Пирогов вирощував квіти, писав вірші та філософські трактати.
Складовою частиною Національного музею-садиби М. І. Пирогова є його мавзолей — церква-некрополь, де з 1882 року покоїться набальзамоване тіло ученого.
Там же пізніше поховали Олександру Пирогову, вдову славнозвісного хірурга, згідно з її заповітом, а потім і старшого сина М. Пирогова.
У святкові дні й особливі дати на знак вшанування пам’яті відомого лікаря тут проходять богослужіння, звучать різні музичні твори, дзвонять дзвони. Але двері церковного комплексу кожного дня відкриті для всіх, хто глибоко цінує внесок Пирогова у розвиток світової науки й медицини та поважає його як особистість.
«Бути людиною — ось до чого має приводити виховання» — за цим принципом жив і діяв видатний хірург, йому він залишався вірний до останнього свого подиху.
Пирогов відкрив нову еру в оперативній хірургії: провів тисячі операцій і розтинів; першим на вітчизняних теренах застосував метод ефірного наркозу; винайшов гіпсову пов'язку для фіксації переломів; першим вказав на необхідність проведення сортування поранених; використовував штучний суглоб для подовження вкороченої кінцівки тощо.
Крім того, Микола Пирогов вирощував квіти, писав вірші та філософські трактати.
1881 року Микола Пирогов помер. 23 листопада тіло вченого було набальзамовано петербурзьким лікарем Дмитром Виводцевим. Для його збереження вдова Пирогова побудувала на цвинтарі родинний склеп, куди 24 січня 1882 року перенесено тіло Пирогова із сільської церкви.
1885 року за проектом архітектора В. Сичугова замість тимчасової каплиці над усипальницею було споруджено храм і освячено його на честь св. Миколи Чудотворця, одного з найбільш шанованих святих.
Після смерті вдови святиня була занедбана, поховання М. Пирогова навіть зазнало пограбування (викрали шпагу та хрест).
Ребальзамування у травні 1945 р. врятувало тіло геніального лікаря. У подальшому цю процедуру проводили регулярно, востаннє — 2018 року.
У 1980—1985 рр. проводилися ремонтно-відновлювальні роботи церковного комплексу, а у 1992—1997 рр. здійснювалася реконструкція інтер’єру: монументального живопису, іконостасу тощо.
1881 року Микола Пирогов помер. 23 листопада тіло вченого було набальзамовано петербурзьким лікарем Дмитром Виводцевим. Для його збереження вдова Пирогова побудувала на цвинтарі родинний склеп, куди 24 січня 1882 року перенесено тіло Пирогова із сільської церкви.
1885 року за проектом архітектора В. Сичугова замість тимчасової каплиці над усипальницею було споруджено храм і освячено його на честь св. Миколи Чудотворця, одного з найбільш шанованих святих.
Після смерті вдови святиня була занедбана, поховання М. Пирогова навіть зазнало пограбування (викрали шпагу та хрест).
Ребальзамування у травні 1945 р. врятувало тіло геніального лікаря. У подальшому цю процедуру проводили регулярно, востаннє — 2018 року.
У 1980—1985 рр. проводилися ремонтно-відновлювальні роботи церковного комплексу, а у 1992—1997 рр. здійснювалася реконструкція інтер’єру: монументального живопису, іконостасу тощо.