Миколаїв

Страхове товариство

Опис

  • Будівля громадського призначення початку ХХ ст., в якій розташований Миколаївській обласний художній музей ім. В.В. Верещагіна.
  • Будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення і пам’яткою історії місцевого значення.

Будівля громадського призначення початку ХХ ст., в якій розташований Миколаївській обласний художній музей ім. В.В. Верещагіна, є пам’яткою архітектури місцевого значення і пам’яткою історії місцевого значення. Зведена в 1904 році в стилі неокласицизму з елементами модерну в інтер’єрі, будівля слугувала для потреб миколаївського представництва «Другого Російського страхового від вогню товариства».

Будівля громадського призначення початку ХХ ст., в якій розташований Миколаївській обласний художній музей ім. В.В. Верещагіна, є пам’яткою архітектури місцевого значення і пам’яткою історії місцевого значення. Зведена в 1904 році в стилі неокласицизму з елементами модерну в інтер’єрі, будівля слугувала для потреб миколаївського представництва «Другого Російського страхового від вогню товариства».

Moreinfo · Страхове Товариство

Як проїхати?

Маршрутне таксі №13, тролейбус №6, №9.

А ТАКОЖ Неподалік знаходиться

ІСТОРІЯ

  • В першому десятилітті ХХ століття активно розвивалось капіталістичне суспільство, і на вираження величі крупного капіталу виникла потреба в нових формах архітектури.
  • Стиль модерн вже не задовольняв вимоги нового часу і архітектори повернулись до еклектики, яку гучно назвали «ретро-стилем».
  • Нові будівлі, що зводилися в формах готики або класики, отримали префікс «нео-».

В першому десятилітті ХХ століття активно розвивалось капіталістичне суспільство, і на вираження величі крупного капіталу виникла потреба в нових формах архітектури. Стиль модерн вже не задовольняв вимоги нового часу і архітектори повернулись до еклектики, яку гучно назвали «ретро-стилем». Нові будівлі, що зводилися в формах готики або класики, отримали префікс «нео-».

Одним із прикладів неокласицизму є будівля миколаївського представництва «Другого Російського страхового від вогню товариства». «Друге Російське страхове від вогню товариство» було створене в Санкт-Петербурзі в 1835 році. Власну будівлю для Миколаївського відділення було зведено в 1904 році. Головним агентом і представником товариства в Миколаєві був Володимир Абрамович Бунцельман. Вже в 1910 році тут розташувалась ще одна агенція – філіал Страхового товариства «Росія».

Будівля вписана в «червону лінію» вулиці і позбавлена традиційного класичного портика. Фасадні рустовані стіни прорізають великі вікна, що декоровані виступаючими с площини стіни колонами.

Центральну частину будівлі підкреслює великий балкон на другому поверсі і дві колони під ним. Класична строгість гармонічно єднається з живописними елементами декору. Вражає велика кількість різноманітність вікон, балконів і їх оформлення, архітектурних прикрас стін – маски, сандрики, каріатиди, грати, гірлянди, кронштейни, ліхтарі, пілястри тощо. Головні сходи прикрашені гермами на розворотах. Окремої уваги потребує незвичайний внутрішній місток, що з’єднує дві верхні зали. Кована брама у вигляді ажурного сплетіння залізних лозин. Саме внутрішнє оздоблення будівлі, що непогано зберіглося до нашого часу, робить акцент на стиль модерн.

В 1930 рр. в будинку розташовувався штаб 15-ї Сивашської дивізії під керівництвом В.П. Сокольського. В повоєнні роки і до початку 1980 рр. приміщення будівлі займав миколаївський обласний виконавчий комітет. Претендував на будинок і миколаївський міський виконавчий комітет. Але влада прислухалась до запиту музейних працівників і дала дозвіл на розміщення в будівлі Миколаївського обласного художнього музею імені В.В. Верещагіна.

В 1986 році музей починає свою роботу в новому просторому приміщенні. Тематичні розділи виставкових залів експонують іконопис, мистецтво XVIII-XX ст., твори українських, російських, західноєвропейських майстрів живопису, скульптури, графіки тощо. На третьому поверсі в окремому залі музею експонуються витвори західноєвропейського мистецтва.

В першому десятилітті ХХ століття активно розвивалось капіталістичне суспільство, і на вираження величі крупного капіталу виникла потреба в нових формах архітектури. Стиль модерн вже не задовольняв вимоги нового часу і архітектори повернулись до еклектики, яку гучно назвали «ретро-стилем». Нові будівлі, що зводилися в формах готики або класики, отримали префікс «нео-».

Одним із прикладів неокласицизму є будівля миколаївського представництва «Другого Російського страхового від вогню товариства». «Друге Російське страхове від вогню товариство» було створене в Санкт-Петербурзі в 1835 році. Власну будівлю для Миколаївського відділення було зведено в 1904 році. Головним агентом і представником товариства в Миколаєві був Володимир Абрамович Бунцельман. Вже в 1910 році тут розташувалась ще одна агенція – філіал Страхового товариства «Росія».

Будівля вписана в «червону лінію» вулиці і позбавлена традиційного класичного портика. Фасадні рустовані стіни прорізають великі вікна, що декоровані виступаючими с площини стіни колонами.

Центральну частину будівлі підкреслює великий балкон на другому поверсі і дві колони під ним. Класична строгість гармонічно єднається з живописними елементами декору. Вражає велика кількість різноманітність вікон, балконів і їх оформлення, архітектурних прикрас стін – маски, сандрики, каріатиди, грати, гірлянди, кронштейни, ліхтарі, пілястри тощо. Головні сходи прикрашені гермами на розворотах. Окремої уваги потребує незвичайний внутрішній місток, що з’єднує дві верхні зали. Кована брама у вигляді ажурного сплетіння залізних лозин. Саме внутрішнє оздоблення будівлі, що непогано зберіглося до нашого часу, робить акцент на стиль модерн.

В 1930 рр. в будинку розташовувався штаб 15-ї Сивашської дивізії під керівництвом В.П. Сокольського. В повоєнні роки і до початку 1980 рр. приміщення будівлі займав миколаївський обласний виконавчий комітет. Претендував на будинок і миколаївський міський виконавчий комітет. Але влада прислухалась до запиту музейних працівників і дала дозвіл на розміщення в будівлі Миколаївського обласного художнього музею імені В.В. Верещагіна.

В 1986 році музей починає свою роботу в новому просторому приміщенні. Тематичні розділи виставкових залів експонують іконопис, мистецтво XVIII-XX ст., твори українських, російських, західноєвропейських майстрів живопису, скульптури, графіки тощо. На третьому поверсі в окремому залі музею експонуються витвори західноєвропейського мистецтва.

ЦІКАВІ ФАКТИ

  • Три роки тривав «паперовий» процес передачі будівлі музею: тони документів. Будинок готували до реконструкції, яка представляла собою не тільки ремонт, а й зміну функціонального призначення. Адміністративна будівля мала перетворитися на музейний центр і стати пам’ятником архітектури місцевого значення.
  • Ім’я архітектора будинку невідоме. Але припускають, що це був запрошений зі столиці зодчий, що мав компетенції для створення тогочасного архітектурного шедевру в модному напрямку «неокласицизм».
  • Головна родзинка інтер'єру будівлі - перехід у вигляді містка на рівні третього поверху.
  • В 2018-2019 рр. відбулась реставрація фасаду будівлі і ремонт даху.
  • Три роки тривав «паперовий» процес передачі будівлі музею: тони документів. Будинок готували до реконструкції, яка представляла собою не тільки ремонт, а й зміну функціонального призначення. Адміністративна будівля мала перетворитися на музейний центр і стати пам’ятником архітектури місцевого значення.
  • Ім’я архітектора будинку невідоме. Але припускають, що це був запрошений зі столиці зодчий, що мав компетенції для створення тогочасного архітектурного шедевру в модному напрямку «неокласицизм».
  • Головна родзинка інтер'єру будівлі - перехід у вигляді містка на рівні третього поверху.
  • В 2018-2019 рр. відбулась реставрація фасаду будівлі і ремонт даху.