Меморіальний комплекс
Комплекс пам’ятних знаків, який увічнює пам’ять про воїнів-земляків ...
Пам’ятка (охор.№1702) побудована з каміння і цегли.
Являє собою пізній варіант трьохнефної базиліки з виділеними в плані та по висоті центральним нефом та апсидою. Декор будівлі слабко виражений: головний і західний фасад акцентовані трикутними фронтонами, волютами та пілястрами. В інтер'єрі центральний неф з'єднується з боковими через арки, що опираються на пілони. Поміж кожної пари пілонів вбудовані балкони, які виходять на центральний неф. Вхід в Костьол із західної сторони. З самого початку Костьол входив в ансамбль монастиря, прибудови якого охоплюють пам'ятку з трьох сторін (крім західної), утворюючи на півдні внутрішній прямокутний в плані клуатр. Пам’ятка є характерним прикладом пізньої барокової архітектури
Пам’ятка (охор.№1702) побудована з каміння і цегли.
Являє собою пізній варіант трьохнефної базиліки з виділеними в плані та по висоті центральним нефом та апсидою. Декор будівлі слабко виражений: головний і західний фасад акцентовані трикутними фронтонами, волютами та пілястрами. В інтер'єрі центральний неф з'єднується з боковими через арки, що опираються на пілони. Поміж кожної пари пілонів вбудовані балкони, які виходять на центральний неф. Вхід в Костьол із західної сторони. З самого початку Костьол входив в ансамбль монастиря, прибудови якого охоплюють пам'ятку з трьох сторін (крім західної), утворюючи на півдні внутрішній прямокутний в плані клуатр. Пам’ятка є характерним прикладом пізньої барокової архітектури
1750 р. придворний маршал литовський, князь Януш Сангушко підписав документи на землю для будівництва костьолу та монастиря Ордену Капуцинів в місті Старокостянтинові. Будівництво Костьолу розпочалося у 1754 р., а закінчилось у 1778 р. В покровителі храму було обрано Іоанна Хрестителя В 1886 р. у зв’язку з різними історичними подіями цей Костьол по повелінню Миколи I був закритий, а монахи переведені в Ізяслав. Після утвердження на Україні влади більшовиків почалися переслідування церковних служителів, а у 1935 р. радянська влада закриває Костьол.
Під час Другої світової війни, у 1942 р., костьол відкривається та відновлюється парафія. У 1947 р. храм повторно закривається радянською владою, будівлю передано до Будинку культури. Уже в часи перебудови 1989 р. римо-католицькій общині передали все приміщення Костьолу, після чого відродилася його діяльність. У 2001 р. до 250-річчя костьолу біля храму було зведено дзвіницю.
1750 р. придворний маршал литовський, князь Януш Сангушко підписав документи на землю для будівництва костьолу та монастиря Ордену Капуцинів в місті Старокостянтинові. Будівництво Костьолу розпочалося у 1754 р., а закінчилось у 1778 р. В покровителі храму було обрано Іоанна Хрестителя В 1886 р. у зв’язку з різними історичними подіями цей Костьол по повелінню Миколи I був закритий, а монахи переведені в Ізяслав. Після утвердження на Україні влади більшовиків почалися переслідування церковних служителів, а у 1935 р. радянська влада закриває Костьол.
Під час Другої світової війни, у 1942 р., костьол відкривається та відновлюється парафія. У 1947 р. храм повторно закривається радянською владою, будівлю передано до Будинку культури. Уже в часи перебудови 1989 р. римо-католицькій общині передали все приміщення Костьолу, після чого відродилася його діяльність. У 2001 р. до 250-річчя костьолу біля храму було зведено дзвіницю.