Пам’ятка (охор.№765) розташовується в історичній частині міста при злитті річок Случ та Ікопоть. Її складові частини, які збереглися до наших днів: Церквa, Палац, Брама з муром, Башта-донжон, Дзвiниця.
Свято-Троїцька церква (сімейна церква князів Острозьких) розташована впритул до замку. Її дзвіниця була збудована у XVIII ст. Церква добре збереглася. В її архітектурних деталях є поєднання кількох стилів: готичний та бароко.
Князівський палац – це двоповерхова будівля. Стіни викладені з цегли. Палац Острозьких умовно можна поділити на дві частини: бойову (Башта-донжон) і світську (резиденція з родинною церквою). Оборонна вежа двоярусна, зі стрільницями для зброї. В архітектурі замку можна помітити ренесансний стиль – верхівка вежі-донжон прикрашена двоярусним типовим аттиком, який був притаманний всім спорудам князівства Острозького.
Сьогодні в замку розміщена портретна галерея роду князів Острозьких, гербова кімната, кругла (княжа) світлиця та інші музейні експозиції.
Пам’ятка (охор.№765) розташовується в історичній частині міста при злитті річок Случ та Ікопоть. Її складові частини, які збереглися до наших днів: Церквa, Палац, Брама з муром, Башта-донжон, Дзвiниця.
Свято-Троїцька церква (сімейна церква князів Острозьких) розташована впритул до замку. Її дзвіниця була збудована у XVIII ст. Церква добре збереглася. В її архітектурних деталях є поєднання кількох стилів: готичний та бароко.
Князівський палац – це двоповерхова будівля. Стіни викладені з цегли. Палац Острозьких умовно можна поділити на дві частини: бойову (Башта-донжон) і світську (резиденція з родинною церквою). Оборонна вежа двоярусна, зі стрільницями для зброї. В архітектурі замку можна помітити ренесансний стиль – верхівка вежі-донжон прикрашена двоярусним типовим аттиком, який був притаманний всім спорудам князівства Острозького.
Сьогодні в замку розміщена портретна галерея роду князів Острозьких, гербова кімната, кругла (княжа) світлиця та інші музейні експозиції.
Розташовується в історичній частині міста на лівому березі р. Случ. ...
Засновник – князь Василь-Костянтин Острозький. Побудований за досить короткий період (1561-1571 рр.), замок входив в оборонну систему волинських земель, яка слугувала захистом від татарських вторгнень. Старокостянтинівський замок збудували на берегах річок Случ та Ікопоть, що забезпечувало його неприступність. Перед в’їзною брамою (до нашого часу зберігся 1-ий поверх) був облаштований підйомний міст через рів, що відділяв Замок від міста.
З 1929 р. по 1954 р. на базі Замку діяв Державний історико-культурний заповідник.
Під час німецької окупації в Замку знаходився німецький штаб, деякі приміщення були переобладнані під казарми. Одразу після звільнення міста, в 1944 р., музей знову почав діяти. У приміщеннях замку до 80-х рр. розміщувались: спортивна школа, Добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту, засолювальна база та ін. В 2013 р. в замку князів Острозьких було відкрито історико-культурний центр-музей «Старий Костянтинів».
Засновник – князь Василь-Костянтин Острозький. Побудований за досить короткий період (1561-1571 рр.), замок входив в оборонну систему волинських земель, яка слугувала захистом від татарських вторгнень. Старокостянтинівський замок збудували на берегах річок Случ та Ікопоть, що забезпечувало його неприступність. Перед в’їзною брамою (до нашого часу зберігся 1-ий поверх) був облаштований підйомний міст через рів, що відділяв Замок від міста.
З 1929 р. по 1954 р. на базі Замку діяв Державний історико-культурний заповідник.
Під час німецької окупації в Замку знаходився німецький штаб, деякі приміщення були переобладнані під казарми. Одразу після звільнення міста, в 1944 р., музей знову почав діяти. У приміщеннях замку до 80-х рр. розміщувались: спортивна школа, Добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту, засолювальна база та ін. В 2013 р. в замку князів Острозьких було відкрито історико-культурний центр-музей «Старий Костянтинів».