Замок
Пам’ятка (охор.№765) розташовується в історичній частині міста при злитті ...
Розташовується в історичній частині міста на лівому березі р. Случ. Архітектурний комплекс складається з Оборонної башти XVI ст. (охор. № 1701/1) та Костьолу (руїни) XVII ст. (охор. № 1701/2). Ядро комплексу – вежа-донжон, висота якої становить приблизно 35 м., квадратна в плані, п’ятиярусна, змурована з каменя-пісковика. Потужні стіни ярусів пристосовані до оборони, оскільки в них розміщені також бійниці. Костьол прибудований до башти з півночі, прямокутний в плані, змурований із цегли та каменя. Головний вхід в комплекс із західної сторони. Побудований в готичному стилі.
Розташовується в історичній частині міста на лівому березі р. Случ. Архітектурний комплекс складається з Оборонної башти XVI ст. (охор. № 1701/1) та Костьолу (руїни) XVII ст. (охор. № 1701/2). Ядро комплексу – вежа-донжон, висота якої становить приблизно 35 м., квадратна в плані, п’ятиярусна, змурована з каменя-пісковика. Потужні стіни ярусів пристосовані до оборони, оскільки в них розміщені також бійниці. Костьол прибудований до башти з півночі, прямокутний в плані, змурований із цегли та каменя. Головний вхід в комплекс із західної сторони. Побудований в готичному стилі.
Точна дата будівництва існуючого комплексу невідома. Але відомий історик М. І. Теодорович вважав, що башта побудована близько 1570 року князем Острозьким, також В. Г. Пероговський писав, що башта побудована в один час із замком князів Острозьких.
Оборонна башта входила до складу фортифікаційних укріплень міста.
Споруда за проєктом петербурзького архітектора Жібера, розробленим у 1871 р.,
була перероблена та використовувалася як міський собор.
Найбільше будівля постраждала під час протистояння УНР і більшовиків – у 1919 р. були збиті куполи споруди.
Точна дата будівництва існуючого комплексу невідома. Але відомий історик М. І. Теодорович вважав, що башта побудована близько 1570 року князем Острозьким, також В. Г. Пероговський писав, що башта побудована в один час із замком князів Острозьких.
Оборонна башта входила до складу фортифікаційних укріплень міста.
Споруда за проєктом петербурзького архітектора Жібера, розробленим у 1871 р.,
була перероблена та використовувалася як міський собор.
Найбільше будівля постраждала під час протистояння УНР і більшовиків – у 1919 р. були збиті куполи споруди.