Іллінська церква
Церква Святого Пророка Іллі у селі Суботів – пам’ятка архітектури середини ...
Замчище – місце садиби родини Хмельницьких, що займає площу близько 2 га.
Замчище – місце садиби родини Хмельницьких, що займає площу близько 2 га. У середині XVII ст. Суботів був заміською резиденцією Богдана Хмельницького, де проживали гетьман зі своєю родиною, козацька старшина, челядь та запрошені гості. На території замчища знаходився будинок гетьмана, господарські та оборонні споруди.
Замчище – місце садиби родини Хмельницьких, що займає площу близько 2 га. У середині XVII ст. Суботів був заміською резиденцією Богдана Хмельницького, де проживали гетьман зі своєю родиною, козацька старшина, челядь та запрошені гості. На території замчища знаходився будинок гетьмана, господарські та оборонні споруди.
До оборонних споруд замчища входили чотири вежі: три дерев’яні та одна кам’яна. Рештки кам’яної можна побачити у захисному павільйоні в північній частині замчища. Кам’яниця (автентичні підмурки оборонної вежі XVII ст.) – пам’ятка історії та архітектури місцевого значення. При муруванні споруди використано жолобкову цеглу та місцевий камінь пісковик, скріплені вапняним розчином. Товщина північної та південної стіни сягає 2,65 м, західної та східної – 1,65 м. Висота споруди у XVII ст. була близько 15 м.
У ХІХ ст. кам'яниця помилково вважалась руїнами будинку гетьмана.
Вважається, що замчище було зруйноване у 1664 р. під час нападу польського війська під проводом Стефана Чарнецького, але ця подія та дата, зважаючи на нововиявлені історичні джерела, ставиться під сумнів. Цілком можливо, що садиба гетьмана зазнала серйозних руйнувань під час другого чигиринського походу 1678 р.
Під час археологічних досліджень на замчищі окрім підмурків кам’яниці виявлено фундаменти в’їзної вежі, залишки козацького куреня, свинцеві кулі, ядра, козацькі люльки, фрагменти черепиці, керамічного та скляного посуду, монети. Найбільш цікавою знахідкою стала золота каблучка, інкрустована бірюзою з написом на зворотному боці, яка, можливо, належала комусь із родини гетьмана.
Однак, на сьогодні територія замчища досліджена менш, ніж на 10 відсотків від загальної площі. Найбільшу інтригу складає місце розташування гетьманського палацу.
У північній частині замчища Хмельницьких розташована селянська садиба початку ХІХ ст., що є зразком традиційного будівництва селянського житла – «хата на дві половини – хата-сіни-хата».
До оборонних споруд замчища входили чотири вежі: три дерев’яні та одна кам’яна. Рештки кам’яної можна побачити у захисному павільйоні в північній частині замчища. Кам’яниця (автентичні підмурки оборонної вежі XVII ст.) – пам’ятка історії та архітектури місцевого значення. При муруванні споруди використано жолобкову цеглу та місцевий камінь пісковик, скріплені вапняним розчином. Товщина північної та південної стіни сягає 2,65 м, західної та східної – 1,65 м. Висота споруди у XVII ст. була близько 15 м.
У ХІХ ст. кам'яниця помилково вважалась руїнами будинку гетьмана.
Вважається, що замчище було зруйноване у 1664 р. під час нападу польського війська під проводом Стефана Чарнецького, але ця подія та дата, зважаючи на нововиявлені історичні джерела, ставиться під сумнів. Цілком можливо, що садиба гетьмана зазнала серйозних руйнувань під час другого чигиринського походу 1678 р.
Під час археологічних досліджень на замчищі окрім підмурків кам’яниці виявлено фундаменти в’їзної вежі, залишки козацького куреня, свинцеві кулі, ядра, козацькі люльки, фрагменти черепиці, керамічного та скляного посуду, монети. Найбільш цікавою знахідкою стала золота каблучка, інкрустована бірюзою з написом на зворотному боці, яка, можливо, належала комусь із родини гетьмана.
Однак, на сьогодні територія замчища досліджена менш, ніж на 10 відсотків від загальної площі. Найбільшу інтригу складає місце розташування гетьманського палацу.
У північній частині замчища Хмельницьких розташована селянська садиба початку ХІХ ст., що є зразком традиційного будівництва селянського житла – «хата на дві половини – хата-сіни-хата».