Замкова гора – це частина давньої гірської системи, що проходила по Правобережжю і сягала висоти 2-3 тис. м. Складається із твердих кристалічних порід – кварцитів і піщаників. Має підковоподібну форму та займає площу біля 100 га. Абсолютна висота гори – 140 м, відносна (над урізом р.Тясмин) – 70 м.
Ще у XVI столітті на горі розташовувалась невелика фортеця. На початку XVII ст. вона стала практично нездоланною. Її оточували три ряди стін із глибокими ровами, наповненими водою, a після подій визвольної війни українського народу Чигирин став столицею козацтва та резиденцією гетьмана Богдана Хмельницького. Фортецю зміцнили додатковими бастіонами і трохи перебудували оборонні споруди. До початку 50-х років XVII ст. вона вважалася однією з найбільш надійних і сучасних на території Європи. У 1677 і 1678 роках фортеця упродовж декількох тижнів витримувала облогу 100-тисячної турецької армії. У ХІХ ст. на Замковій горі діяв кам’яний кар’єр, де добували піщаник на жорна для млинів, будівельних потреб.
Тривалий час гора була безліса. Лише в 1911 році розпочалися роботи з її озеленення, продовжені у другій половині ХХ ст. Флора гори нараховує близько 60 видів дерев і кущів, 120 видів трав’яного покриву.
За радянських часів Замкова гора з монументом Б. Хмельницькому на вершині стала головною визначною пам’яткою Чигирина. Звідси відкривається чудовий вид на околицю і річку Тясмин, яка практично омиває гору.
У період із 1989 по 1992 роки на території Замкової гори проводили археологічну експедицію. У процесі розкопок знайдено фрагмент одного з бастіонів. Цей фрагмент став основою для реконструкції ділянки так званого Бастіону Дорошенка. Замкова гора належить до складу Національного історико-культурного заповідника “Чигирин”. На її території розташовані 8 пам’яток місцевого значення.
