Городище «Дикий сад» є єдиною в Україні археологічною пам’яткою, що зберегла залишки чорноморського міста-порту часів легендарної Трої. В 1927-му р. видатний український археолог Феодосій Камінський «відкопав» старовинний бронзовий казан. Саме з цього часу розпочинається історія городища. Арешт і ув’язнення археолога зупинило дослідження. І тільки з 1991 року розкопки було поновлено. Археологи визначили, що стародавнє поселення розвивалось протягом ХІІІ –ХІ ст. до н.е. і було сучасником Трої. Народ, що проживав на цій території, кіммерійці, стародавні кочовики, носії північно-іранської мовної групи. Унікальність полягає в тому, що кіммерійці на довгий час осіли на землі і сформували велике поселення. На території городища були знайдені залишки оборонних, господарських і культових будівель. Знайдене храмове приміщення свідчить, що жителі поклонялися Сонцю. За часи розкопок було знайдено більше семидесяти бронзових предметів: шила, сокири, ножі, великий бронзовий казан. Біля ста кістяних предметів: псалії, предмети для плетіння канатів, ковзани. Понад 150 кам’яних артефактів – стели, розтиральники, булави, молотки, посуд. Всі знайдені артефакти зберігаються в обласному краєзнавчому музеї «Старофлотські казарми».
Знахідки свідчать про досить високий рівень розвитку поселення. На думку археологів, мешканці городища могли вести торгівлю з Малою Азією і Балканами, з Прибалтикою і Трансильванією. А через них і з Британськими островами. В 2008 році археологи знайшли великий історичний скарб - колекцію бронзових предметів: десяток сокирок для обробки дерева, наконечник для дротика та ніж – пилку. Автор виробів – коваль заховав все за стіною дома. На той час це було неабияке майно, тому припускають, що люди полишали домівки поспіхом, коли на поселення було здійснено напад. Зручне розташування городища, злиття двох річок, приваблювали багатьох і в різні часи. За знахідками відомо, що тут побували і скіфи, і греки. Трохи пізніше, в XVI- XVIII ст. – козаки і турки залишали тут свої люльки і трубки. «Дикий Сад» вже має свою карту, на яку добавляють нові об’єкти. Припускають, що площа сягала 6-7 га. Територія нинішніх розкопок з одного боку оточена річкою, з іншого – сучасними будинками. Тому прийшли до висновку що одна частина будівель за сотні років «пішла» з обриву в річку, інша — досі перебуває під забудовами. Сьогодні мрія керівника експедиції, археолога Кирила Горбенка – створення музею «Дикий Сад».
