Водолікарня доктора Кенігсберга
Водолікарня доктора Кенігсберга відкрита з 1901 року. Головна будівля ...
Заснована в 1821 році, морська астрономічна обсерваторія, що сьогодні має назву Науково-дослідний інститут «Миколаївська астрономічна обсерваторія» - одна з найстаріших у Східній Європі. Обсерваторія розпочала свою роботу у 1827 році і виконувала функції Морської обсерваторії, яка забезпечувала кораблі флоту морехідними картами, точним часом, вивіреними навігаційними приладами та хронометрами, а також для навчала морських офіцерів методам орієнтування на морі. Обсерваторія внесена до попереднього списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України як цілісна історико-культурна заповідна територія, архітектурний і астрономічний комплекс.
Заснована в 1821 році, морська астрономічна обсерваторія, що сьогодні має назву Науково-дослідний інститут «Миколаївська астрономічна обсерваторія» - одна з найстаріших у Східній Європі. Обсерваторія розпочала свою роботу у 1827 році і виконувала функції Морської обсерваторії, яка забезпечувала кораблі флоту морехідними картами, точним часом, вивіреними навігаційними приладами та хронометрами, а також для навчала морських офіцерів методам орієнтування на морі. Обсерваторія внесена до попереднього списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України як цілісна історико-культурна заповідна територія, архітектурний і астрономічний комплекс.
Маршрутне таксі №3, №43, №45, №63, №163. Трамвай №1.
Водолікарня доктора Кенігсберга відкрита з 1901 року. Головна будівля ...
Будівництво морської обсерваторії розпочалося в 1821 році під керівництвом Головного командира Чорноморського флоту, адмірала Олексія Грейга, який розумів і бачив необхідність у такому закладі в місті, де базується Чорноморський флот. Автором проекту головної будівлі став архітектор Чорноморського адміралтейства Федір Вунш. Будівництво велося протягом декількох років, і у 1827 р. обсерваторія розпочала повноцінну роботу.
Головна будівля, зведена в стилі класицизму, є пам’ятником архітектури національного значення. Приміщення, площею 400 кв.м., має особливу конструкцію, оригінальну круглу залу, кладку і стіни, які порожні всередині.
Розташована на найвищій точці міста, на Спаському пагорбі – 52 м над рівнем моря, обсерваторія працювала для потреб мореплавства: вирішувати питання навігації, зокрема, вимірювати високоточний час.
Першим директором і астрономом Миколаївської морської обсерваторії став Карл Кнорре. Вчений керував закладом 50 років. За цей час не тільки було налагоджено підготовку морських офіцерів, але й розгорнуто широкі наукові астрономічні дослідження. Кнорре став автором 5-го аркуша зоряної карти Берлінської академії наук.
Протягом ХІХ ст. обсерваторія складала для флоту карти. Штурмани навчались способам визначення положення корабля за зірками. А в 1912 році заклад передано у ведення Пулковської обсерваторії (Санкт-Петербург) і переведено у «сухопутний» статус.
Під час української національно-визвольної війни та німецької окупації вдавалось зберегти інструменти, бібліотеку і архівні документи. З 1992 року Миколаївська астрономічна обсерваторія – самостійна наукова організація, що має сучасне обладнання та кваліфіковані наукові кадри: доктора та кандидати фізико-математичних наук. Всі дослідження зоряного неба, що здійснюються миколаївськими астрономами, потрапляють до світових каталогів. В 2002 році обсерваторія отримала офіційний статус науково-дослідного інституту.
В обсерваторії був створений і працює аксіальний меридіанний круг (AMК) – автоматичний телескоп оригінальної конструкції, що в 1999 році був включений до списку національного надбання України.
На даний час ведуться роботи в області динаміки тіл Сонячної системи, дослідження навколоземного простору, створення каталогів положень зірок, інформаційної підтримки астрономічних досліджень і астрономічного приладобудування, та історії астрономії.
Для популяризації астрономічної науки проводяться лекції і демонстрації зоряного неба. Проводиться робота по створенню Миколаївської віртуальної обсерваторії (НікВО) в рамках створення Української національної віртуальної обсерваторії.
Будівництво морської обсерваторії розпочалося в 1821 році під керівництвом Головного командира Чорноморського флоту, адмірала Олексія Грейга, який розумів і бачив необхідність у такому закладі в місті, де базується Чорноморський флот. Автором проекту головної будівлі став архітектор Чорноморського адміралтейства Федір Вунш. Будівництво велося протягом декількох років, і у 1827 р. обсерваторія розпочала повноцінну роботу.
Головна будівля, зведена в стилі класицизму, є пам’ятником архітектури національного значення. Приміщення, площею 400 кв.м., має особливу конструкцію, оригінальну круглу залу, кладку і стіни, які порожні всередині.
Розташована на найвищій точці міста, на Спаському пагорбі – 52 м над рівнем моря, обсерваторія працювала для потреб мореплавства: вирішувати питання навігації, зокрема, вимірювати високоточний час.
Першим директором і астрономом Миколаївської морської обсерваторії став Карл Кнорре. Вчений керував закладом 50 років. За цей час не тільки було налагоджено підготовку морських офіцерів, але й розгорнуто широкі наукові астрономічні дослідження. Кнорре став автором 5-го аркуша зоряної карти Берлінської академії наук.
Протягом ХІХ ст. обсерваторія складала для флоту карти. Штурмани навчались способам визначення положення корабля за зірками. А в 1912 році заклад передано у ведення Пулковської обсерваторії (Санкт-Петербург) і переведено у «сухопутний» статус.
Під час української національно-визвольної війни та німецької окупації вдавалось зберегти інструменти, бібліотеку і архівні документи. З 1992 року Миколаївська астрономічна обсерваторія – самостійна наукова організація, що має сучасне обладнання та кваліфіковані наукові кадри: доктора та кандидати фізико-математичних наук. Всі дослідження зоряного неба, що здійснюються миколаївськими астрономами, потрапляють до світових каталогів. В 2002 році обсерваторія отримала офіційний статус науково-дослідного інституту.
В обсерваторії був створений і працює аксіальний меридіанний круг (AMК) – автоматичний телескоп оригінальної конструкції, що в 1999 році був включений до списку національного надбання України.
На даний час ведуться роботи в області динаміки тіл Сонячної системи, дослідження навколоземного простору, створення каталогів положень зірок, інформаційної підтримки астрономічних досліджень і астрономічного приладобудування, та історії астрономії.
Для популяризації астрономічної науки проводяться лекції і демонстрації зоряного неба. Проводиться робота по створенню Миколаївської віртуальної обсерваторії (НікВО) в рамках створення Української національної віртуальної обсерваторії.