Сквер «Трояндовий» - місце зустрічі біля «Кулі». На святкування 200-річчя Миколаєва, в 1989 р. було відкрито пам’ятник корабелам і флотоводцям. Три опори «земної кулі» символізують суднобудівні заводи. Одинадцять фігур «розповідають» нам історію суднобудування та розвитку міста. Саме звідси починається прогулянка найдовшою вулицею України – Соборною. Сьогодні на питання: «Куди підемо гуляти» відповідь очевидна - «На Соборну».
Сквер «Трояндовий» - місце зустрічі біля «Кулі». На святкування 200-річчя Миколаєва, в 1989 р. було відкрито пам’ятник корабелам і флотоводцям. Три опори «земної кулі» символізують суднобудівні заводи. Одинадцять фігур «розповідають» нам історію суднобудування та розвитку міста. Саме звідси починається прогулянка найдовшою вулицею України – Соборною. Сьогодні на питання: «Куди підемо гуляти» відповідь очевидна - «На Соборну».
Тролейбус №2, №5, №9. Автобус №51, №81, №91. Маршрутне таксі №8, №15, №16, №20, №21, №34, №43, №52, №75, №89
Будинок Головного командира Чорноморського флоту, в якому сьогодні ...
Більше 40 років від заснування Миколаєва вулиці не мали назв. І тільки у 1835 році за губернатора адмірала М.П. Лазарєва був складений перший перелік найменувань. Соборна отримала свою назву від Адміралтейського Собора Святого Григорія Великої Вірменії. Тут треба відмітити, що в 1822 р. була спроба назвати вулицю Єлісаветградською, але адмірал О.С. Грейг не дав на це згоду. За 200-річну історію Соборна міняла свій зовнішній вигляд і призначення. За генеральним планом архітектора І.Старова Соборна не мала особливого значення для життя міста і була продовженням Єлісаветградського шляху. До 20-х рр. ХІХ ст. це був звичайний поштовий тракт на Очаків та Одесу. На перетині з вул. Шевченко була розташована поштова станція. На перших планах міста вулиця забудована вкрай мало. В 1820-му р. О.С. Грейг переносить міську торгівлю з Адміральської на Соборну. На вулиці з’являються Міська управа, старий Музикантський будинок. Роль головної торгової вулиці за Соборною закріплюється з 1862 року, коли Миколаїв стає відкритим містом.
На Соборній починається жваве будівництво. Основна забудова новими 2-3 поверховими будинками відбулася в 1890-1910 рр., коли по вулиці з’являються «доходні будинки» з крамницями на першому поверсі, готелі та ресторани. Особливістю такої забудови була наявність розгалужених підземних приміщень, де зберігали крам. З’явилися дома Аркаса, Вімута, Сиротинського, Барбе, Гончарова, Утца та ін. Міське зібрання, міська поліція, кінотеатр, три готелі, Офіцерське зібрання Миколаївського резервного батальйону, Міщанська управа, типографія, банківські контори. З 1897 р. по Соборній було прокладено дві лінії кінно- залізничного шляху Бельгійського анонімного товариства. А в 1914 р. по вулиці пішов перший трамвай, який вже належав місту. Трамвайна підстанція, що була збудована в 1987 р. на перетині Соборної і Херсонської (проспект Центральний) в стилі модерн, на сьогодні є пам’ятником архітектури і символом міста. З початку ХХ ст. Соборна стає головною торгово-ремісничою вулицею. Базарна площа, що починалася на перетині Соборної і Херсонської (проспект Центральний) поділила вулицю на дві частини: на заможну торгово-суспільну (Адміральська – проспект Центральний) та промислово- ремісничу (проспект – вул. Новосельська). З приходом радянської влади вулиця отримала назву - Радянська і до 1941 р. ще зберігала свій дореволюційний вигляд. В другій половині ХХ ст. з’являються нові популярні об’єкти: «Сотка», універмаг «Дитячий Світ», кондитерська «Білочка», кафе «Прохолода», Каштановий сквер та ін. В 2016 р. вулиці повернули історичну назву – Соборна. А маршрут для прогулянок залишається незмінним.
Більше 40 років від заснування Миколаєва вулиці не мали назв. І тільки у 1835 році за губернатора адмірала М.П. Лазарєва був складений перший перелік найменувань. Соборна отримала свою назву від Адміралтейського Собора Святого Григорія Великої Вірменії. Тут треба відмітити, що в 1822 р. була спроба назвати вулицю Єлісаветградською, але адмірал О.С. Грейг не дав на це згоду. За 200-річну історію Соборна міняла свій зовнішній вигляд і призначення. За генеральним планом архітектора І.Старова Соборна не мала особливого значення для життя міста і була продовженням Єлісаветградського шляху. До 20-х рр. ХІХ ст. це був звичайний поштовий тракт на Очаків та Одесу. На перетині з вул. Шевченко була розташована поштова станція. На перших планах міста вулиця забудована вкрай мало. В 1820-му р. О.С. Грейг переносить міську торгівлю з Адміральської на Соборну. На вулиці з’являються Міська управа, старий Музикантський будинок. Роль головної торгової вулиці за Соборною закріплюється з 1862 року, коли Миколаїв стає відкритим містом.
На Соборній починається жваве будівництво. Основна забудова новими 2-3 поверховими будинками відбулася в 1890-1910 рр., коли по вулиці з’являються «доходні будинки» з крамницями на першому поверсі, готелі та ресторани. Особливістю такої забудови була наявність розгалужених підземних приміщень, де зберігали крам. З’явилися дома Аркаса, Вімута, Сиротинського, Барбе, Гончарова, Утца та ін. Міське зібрання, міська поліція, кінотеатр, три готелі, Офіцерське зібрання Миколаївського резервного батальйону, Міщанська управа, типографія, банківські контори. З 1897 р. по Соборній було прокладено дві лінії кінно- залізничного шляху Бельгійського анонімного товариства. А в 1914 р. по вулиці пішов перший трамвай, який вже належав місту. Трамвайна підстанція, що була збудована в 1987 р. на перетині Соборної і Херсонської (проспект Центральний) в стилі модерн, на сьогодні є пам’ятником архітектури і символом міста. З початку ХХ ст. Соборна стає головною торгово-ремісничою вулицею. Базарна площа, що починалася на перетині Соборної і Херсонської (проспект Центральний) поділила вулицю на дві частини: на заможну торгово-суспільну (Адміральська – проспект Центральний) та промислово- ремісничу (проспект – вул. Новосельська). З приходом радянської влади вулиця отримала назву - Радянська і до 1941 р. ще зберігала свій дореволюційний вигляд. В другій половині ХХ ст. з’являються нові популярні об’єкти: «Сотка», універмаг «Дитячий Світ», кондитерська «Білочка», кафе «Прохолода», Каштановий сквер та ін. В 2016 р. вулиці повернули історичну назву – Соборна. А маршрут для прогулянок залишається незмінним.