Арка Центрального міського парку
Ідея композиції належала місцевому архітектору Роману Мархелю, автору низки ...
Будинок-корабель зі своєрідними шпилями-щоглами та куполом, подібним до вітрила, просто неможливо не помітити в тихому середмісті Вінниці. Сьогодні тут розташована дитяча художня школа, і це доволі символічно, адже будівля надзвичайної форми надихає на творчість і політ уяви.
Будинок-корабель зі своєрідними шпилями-щоглами та куполом, подібним до вітрила, просто неможливо не помітити в тихому середмісті Вінниці. Сьогодні тут розташована дитяча художня школа, і це доволі символічно, адже будівля надзвичайної форми надихає на творчість і політ уяви.
Ідея композиції належала місцевому архітектору Роману Мархелю, автору низки ...
Масивні колони, крупна рустовка стін, високі прямокутні вікна, декоративна ...
Посеред гамірного сучасного центру розташувався аскетичний старовинний храм ...
Його куполи, що виблискують на сонці та спрямовані в блакитну височінь, ...
Колишнє реальне училище ― одна з тих споруд, що формують неповторний ...
Перша шестиповерхова будівля міста з 1913 року прикрашає центральну вулицю ...
Першочергово це був приватний будинок відомого вінницького діяча та юриста Любомира Длуголенцького, а навколо садиби можна було побачити огорожу, схожу на морські хвилі. На замовлення польської родини Длуголенцьких, будівля була реконструйована 1909 року на основі садиби Миколи Оводова, вінницького міського голови кінця ХІХ століття.
Будівля одноповерхова, з підвалом та мезоніном, цегляна. По обидва боки від центральної вхідної групи розташовані ризаліт і вузький еркер, що завершуються гранованими шатровими дахами. В оформленні фасаду використані художній метал і керамічна плитка з солярним орнаментом. Композиція фасаду нетривіальна, тому справляє особливе враження. На жаль, частина унікальної архітектурної оздоби та інтер'єру була безповоротно втрачена за радянських часів.
Цей зразок архітектури раціонального модерну вартує того, аби неспішно прогулятися центральними вуличками міста до перехрестя з Магістратською, що замикає перспективу вулиці Артинова. Обличчя Вінниці початку XX століття формували саме такі садиби, шедеври архітектурного мистецтва та смаку. Споруда, створена під керівництвом архітектора Лехтмана, і досі служить містобудівним акцентом у навколишній забудові.
Першочергово це був приватний будинок відомого вінницького діяча та юриста Любомира Длуголенцького, а навколо садиби можна було побачити огорожу, схожу на морські хвилі. На замовлення польської родини Длуголенцьких, будівля була реконструйована 1909 року на основі садиби Миколи Оводова, вінницького міського голови кінця ХІХ століття.
Будівля одноповерхова, з підвалом та мезоніном, цегляна. По обидва боки від центральної вхідної групи розташовані ризаліт і вузький еркер, що завершуються гранованими шатровими дахами. В оформленні фасаду використані художній метал і керамічна плитка з солярним орнаментом. Композиція фасаду нетривіальна, тому справляє особливе враження. На жаль, частина унікальної архітектурної оздоби та інтер'єру була безповоротно втрачена за радянських часів.
Цей зразок архітектури раціонального модерну вартує того, аби неспішно прогулятися центральними вуличками міста до перехрестя з Магістратською, що замикає перспективу вулиці Артинова. Обличчя Вінниці початку XX століття формували саме такі садиби, шедеври архітектурного мистецтва та смаку. Споруда, створена під керівництвом архітектора Лехтмана, і досі служить містобудівним акцентом у навколишній забудові.