Круглий будинок зведено в архітектурному стилі монуметалізму, що втілився у фасадах із заглибленими лоджіями й стрічками балконних огорож. Монументалізм – стиль у світовому мистецтві та архітектурі популярний до середини ХХ ст., набув широкого використання у радянській та нацистський архітектурі, у на радянському просторі має також назву – Соцреалізм.
Будинок є спробою побудувати комуну, яка складалась з великих квартир, що мали стати новою формою колективного житла, де мешканці спільно вирішували побутові проблеми: обігрівання житла взимку, харчування.
Ідея поєднання в єдиній житловій структурі колективного житла й громадського обслуговування на певний період стає основою архітектурних пошуків та реалізацій – одним із першим прикладів став Круглий будинок. Будівля як архітектурне та соціальне явище 1920-1930 рр. стала проявом епохи радянського авангарду, який згодом був визнаний утопічним.
Життя в комуністичній утопії мало на меті наблизити до ранньохристиянських моделей райських садів. На перший погляд здавалось, що повсякдення мешканців майбутніх соціалістичних містечок повинне наближатися до середньовічних утопічних уявлень про райське місто, які виникли ще в давніх цивілізаціях Межиріччя і були запозичені та інкорпоровані до європейського християнського світогляду в епоху середньовіччя. Захоплення подібним культом в ідеології більшовизму було нетривалим.
Будинок має 14 наскрізних під’їздів, побудований як структурна першоодиниця Соцміста – будинок-комуна або квартал-комуна з розвинутою системою комплексного громадського обслуговування, де окремі функціональні елементи поєднано в єдине ціле.
Круглий будинок зведено в архітектурному стилі монуметалізму, що втілився у фасадах із заглибленими лоджіями й стрічками балконних огорож. Монументалізм – стиль у світовому мистецтві та архітектурі популярний до середини ХХ ст., набув широкого використання у радянській та нацистський архітектурі, у на радянському просторі має також назву – Соцреалізм.
Будинок є спробою побудувати комуну, яка складалась з великих квартир, що мали стати новою формою колективного житла, де мешканці спільно вирішували побутові проблеми: обігрівання житла взимку, харчування.
Ідея поєднання в єдиній житловій структурі колективного житла й громадського обслуговування на певний період стає основою архітектурних пошуків та реалізацій – одним із першим прикладів став Круглий будинок. Будівля як архітектурне та соціальне явище 1920-1930 рр. стала проявом епохи радянського авангарду, який згодом був визнаний утопічним.
Життя в комуністичній утопії мало на меті наблизити до ранньохристиянських моделей райських садів. На перший погляд здавалось, що повсякдення мешканців майбутніх соціалістичних містечок повинне наближатися до середньовічних утопічних уявлень про райське місто, які виникли ще в давніх цивілізаціях Межиріччя і були запозичені та інкорпоровані до європейського християнського світогляду в епоху середньовіччя. Захоплення подібним культом в ідеології більшовизму було нетривалим.
Будинок має 14 наскрізних під’їздів, побудований як структурна першоодиниця Соцміста – будинок-комуна або квартал-комуна з розвинутою системою комплексного громадського обслуговування, де окремі функціональні елементи поєднано в єдине ціле.
Громадським транспортом до зупинки пр. Металургів Неподалік: Соцмісто, Концертний зал ім. М.І. Глінки, ДніпроГЕС, Музей історії зброї
Житловий будинок зведений за проектом архітектора Г. Вегмана, розташований ...
Круглий будинок є частиною кварталу №3 – Соцміста, який виник як житловий комплекс заводу «Запоріжсталь», був збудований упродовж 1933- 1937 рр. за проектом авторського колективу під керівництвом архітекторів Г. Орлова та В. Лаврова, яким належить проектування Шостого селища.
Круглий будинок є частиною кварталу №3 – Соцміста, який виник як житловий комплекс заводу «Запоріжсталь», був збудований упродовж 1933- 1937 рр. за проектом авторського колективу під керівництвом архітекторів Г. Орлова та В. Лаврова, яким належить проектування Шостого селища.
