Запоріжжя

Менонітська колонія поселення Розенталь

Опис

  • Серед пам’яток, що збереглись до нашого часу від менонітської колонії Розенталь є Замок Вальмана – один з найбільш примітних пам'ятників архітектури, побудований в югендстилі (німецькому варіанті модерну).
  • У кожному менонітському селищі була початкова школа – Дорфшуле (сільська школа), середню ж освіту можна було отримати в Центршуле – центральній школі кожного з менонітських округів.
  • Щоб стати повноправним членом менонітської громади потрібно було вміти читати і тлумачити Біблію.
  • До історичного ансамблю сьогодні входить і сучасний об’єкт – Пам'ятник на честь менонітів, які в 30-і роки стали жертвами сталінських репресій і релігійних утисків, встановили у жовтні 2009 року.

Серед пам’яток, що збереглись до нашого часу від менонітської колонії Розенталь є Замок Вальмана – один з найбільш примітних пам'ятників архітектури, побудований в югендстилі (німецькому варіанті модерну). 3-поверховий палац з великою кількістю арочних вікон, дверей і балконів зведений ще на початку ХХ століття. Найцікавіша особливість будівлі – кожна з його чотирьох сторін виглядає абсолютно оригінально, не схожа на інші.

Особливе місце займають: будівля Менонітської школи для дівчат – це справжня родзинка архітектури, яка є однією з візитних карток Запоріжжя. Будівля побудована в 1904 році в стилі модерн з елементами голландського ренесансу та пізнього бароко. Її головний фасад нагадує будівлі Північної Європи. Будівля колишнього менонітського педагогічного коледжу, яку звели для підготовки педагогів для менонітських шкіл. На сьогоднішній день в обох будівлях розташовується 81-ша загальноосвітня школа.

У кожному менонітському селищі була початкова школа – Дорфшуле (сільська школа), середню ж освіту можна було отримати в Центршуле – центральній школі кожного з менонітських округів. Всі менонітські діти віком від 6 до 14 років відвідували в обов'язковому порядку ці школи. Це було обумовлено конфесійними особливостями менонітів. Будівля такої школи також зберіглась і розташована між корпусами 81 загальноосвітня школи. Найбільше крило цієї будівлі побудували ще в 1891 році, при ньому була невелика прибудова з маленькою дзвіницею і великим годинником виробництва місцевої годинникової фабрики Крегера.

Щоб стати повноправним членом менонітської громади потрібно було вміти читати і тлумачити Біблію. Хрещення ці протестанти приймали лише після іспиту на знання Святого Письма у стінах сучасного Будинок культури Запорізького району де була церква або, як говорили меноніти, кірха, яка була найпершою і найголовнішою в Хортицький менонітської конгрегації. Протестантський храм зовсім не був схожий на сьогоднішню величну будівлю з колонами. Він був набагато скромніше, адже аскетичні меноніти вважали, що церква повинна виглядати просто, щоб не розгнівати Бога. В стінах сучасної будівлі збережена основна зала храму, де можна побачити навіть після реставрації шматочок справжньої менонітської святині, до якої щороку приїжджають паломники – нащадки німців-менонітів.

До історичного ансамблю сьогодні входить і сучасний об’єкт – Пам'ятник на честь менонітів, які в 30-і роки стали жертвами сталінських репресій і релігійних утисків, встановили у жовтні 2009 року. Меморіал виглядає надзвичайно зворушливо – 3 гранітні плити, на кожній зображення чоловіка, жінки і двох дітей, автор канадський скульптор Пол Еппа. За його задумом, пам'ятник являє собою книжкову полицю з фотографіями, з яких вирвали їх героїв.

Gwara Media розробила озвучку для менонітської колонії поселення Розенталь

Серед пам’яток, що збереглись до нашого часу від менонітської колонії Розенталь є Замок Вальмана – один з найбільш примітних пам'ятників архітектури, побудований в югендстилі (німецькому варіанті модерну). 3-поверховий палац з великою кількістю арочних вікон, дверей і балконів зведений ще на початку ХХ століття. Найцікавіша особливість будівлі – кожна з його чотирьох сторін виглядає абсолютно оригінально, не схожа на інші.

Особливе місце займають: будівля Менонітської школи для дівчат – це справжня родзинка архітектури, яка є однією з візитних карток Запоріжжя. Будівля побудована в 1904 році в стилі модерн з елементами голландського ренесансу та пізнього бароко. Її головний фасад нагадує будівлі Північної Європи. Будівля колишнього менонітського педагогічного коледжу, яку звели для підготовки педагогів для менонітських шкіл. На сьогоднішній день в обох будівлях розташовується 81-ша загальноосвітня школа.

У кожному менонітському селищі була початкова школа – Дорфшуле (сільська школа), середню ж освіту можна було отримати в Центршуле – центральній школі кожного з менонітських округів. Всі менонітські діти віком від 6 до 14 років відвідували в обов'язковому порядку ці школи. Це було обумовлено конфесійними особливостями менонітів. Будівля такої школи також зберіглась і розташована між корпусами 81 загальноосвітня школи. Найбільше крило цієї будівлі побудували ще в 1891 році, при ньому була невелика прибудова з маленькою дзвіницею і великим годинником виробництва місцевої годинникової фабрики Крегера.

Щоб стати повноправним членом менонітської громади потрібно було вміти читати і тлумачити Біблію. Хрещення ці протестанти приймали лише після іспиту на знання Святого Письма у стінах сучасного Будинок культури Запорізького району де була церква або, як говорили меноніти, кірха, яка була найпершою і найголовнішою в Хортицький менонітської конгрегації. Протестантський храм зовсім не був схожий на сьогоднішню величну будівлю з колонами. Він був набагато скромніше, адже аскетичні меноніти вважали, що церква повинна виглядати просто, щоб не розгнівати Бога. В стінах сучасної будівлі збережена основна зала храму, де можна побачити навіть після реставрації шматочок справжньої менонітської святині, до якої щороку приїжджають паломники – нащадки німців-менонітів.

До історичного ансамблю сьогодні входить і сучасний об’єкт – Пам'ятник на честь менонітів, які в 30-і роки стали жертвами сталінських репресій і релігійних утисків, встановили у жовтні 2009 року. Меморіал виглядає надзвичайно зворушливо – 3 гранітні плити, на кожній зображення чоловіка, жінки і двох дітей, автор канадський скульптор Пол Еппа. За його задумом, пам'ятник являє собою книжкову полицю з фотографіями, з яких вирвали їх героїв.

Gwara Media розробила озвучку для менонітської колонії поселення Розенталь

Як проїхати?

Автобусом №76 до зупинки «Районний будинок культури», №75 до зупинки «Шушенська» або тролейбусом №8 до зупинки «Верхня Хортиця».

А ТАКОЖ Неподалік знаходиться

ІСТОРІЯ

  • Перші менонітські колонії на берегах Дніпра з’явилися у 1789 – 1809 роках. На території міста Запоріжжя найкраще збереглася колонія Розенталь (Верхня Хортиця), що була заснована менонітами у 1789 році.
  • Меноніти – одна з релігійно-протестантських громад, назва якої походить від імені її ідейного фундатора, голландського сільського священика Менно Сімонса (1496—1561).
  • З-поміж інших, менонітські колонії Розенталь вирізнялась особливою архітектурою.
  • Велика двоповерхова будівля менонітської церкви була духовним центром менонітів до 1935 року, в якому кірху переобладнали під кінотеатр.

Перші менонітські колонії на берегах Дніпра з’явилися у 1789 – 1809 роках. На території міста Запоріжжя найкраще збереглася колонія Розенталь (Верхня Хортиця), що була заснована менонітами у 1789 році.

Меноніти – одна з релігійно-протестантських громад, назва якої походить від імені її ідейного фундатора, голландського сільського священика Менно Сімонса (1496—1561). Господарства менонітів мали найвищі показники землезабезпечення, вирізнялися зразковими і високопродуктивними породами худоби. Меноніти мали дрібні заводи, фабрики, млини, майстерні, займалися, крім сільського господарства, шовківництвом. Надавали особливого значення вихованню та освіті дітей, вважали письменність найважливішою потребою людини, вирізнялися працьовитістю, міцним соціальним укладом життя, вірністю морально-етичним нормам.

З-поміж інших, менонітські колонії Розенталь вирізнялась особливою архітектурою. Переважна більшість будинків кінця ХІХ – початку ХХ ст. виконана в югендстилі (німецьке розуміння модерну). Одним з яскравих прикладів цього стилю на Верхній Хортиці – так званий замок Вальмана. Його збудували на початку ХХ ст. на кошти місцевого промисловця А. Вальмана для розміщення дитячого садочку. «Замок» ідеально вписаний у ландшафт крутого схилу балки.

Велика двоповерхова будівля менонітської церкви була духовним центром менонітів до 1935 року, в якому кірху переобладнали під кінотеатр. Ненадовго церквою будівля знову стала в 1941-му – після приходу німців. Або при звільненні Верхньої Хортиці, або після нього, будівля була зруйнована і відновлена вже в іншому вигляді – у вигляді будинку культури.

В югендстилі виконані і будівлі менонітської школи підготовки вчителів та школи для дівчат. Вони знаходяться біля невеличкого скверу. У самому ж сквері в 2009 р. було відкрито пам’ятник «Менонітам, жертвам лих сталінського терору та релігійних переслідувань».

Перші менонітські колонії на берегах Дніпра з’явилися у 1789 – 1809 роках. На території міста Запоріжжя найкраще збереглася колонія Розенталь (Верхня Хортиця), що була заснована менонітами у 1789 році.

Меноніти – одна з релігійно-протестантських громад, назва якої походить від імені її ідейного фундатора, голландського сільського священика Менно Сімонса (1496—1561). Господарства менонітів мали найвищі показники землезабезпечення, вирізнялися зразковими і високопродуктивними породами худоби. Меноніти мали дрібні заводи, фабрики, млини, майстерні, займалися, крім сільського господарства, шовківництвом. Надавали особливого значення вихованню та освіті дітей, вважали письменність найважливішою потребою людини, вирізнялися працьовитістю, міцним соціальним укладом життя, вірністю морально-етичним нормам.

З-поміж інших, менонітські колонії Розенталь вирізнялась особливою архітектурою. Переважна більшість будинків кінця ХІХ – початку ХХ ст. виконана в югендстилі (німецьке розуміння модерну). Одним з яскравих прикладів цього стилю на Верхній Хортиці – так званий замок Вальмана. Його збудували на початку ХХ ст. на кошти місцевого промисловця А. Вальмана для розміщення дитячого садочку. «Замок» ідеально вписаний у ландшафт крутого схилу балки.

Велика двоповерхова будівля менонітської церкви була духовним центром менонітів до 1935 року, в якому кірху переобладнали під кінотеатр. Ненадовго церквою будівля знову стала в 1941-му – після приходу німців. Або при звільненні Верхньої Хортиці, або після нього, будівля була зруйнована і відновлена вже в іншому вигляді – у вигляді будинку культури.

В югендстилі виконані і будівлі менонітської школи підготовки вчителів та школи для дівчат. Вони знаходяться біля невеличкого скверу. У самому ж сквері в 2009 р. було відкрито пам’ятник «Менонітам, жертвам лих сталінського терору та релігійних переслідувань».

ЦІКАВІ ФАКТИ

  • На початку XX ст. тут створена перша в Україні і у Російській імперії спілка захисників природи. Його члени закривали кар’єри, висаджували ліси, розводили культурні рослини. Розміщувалось товариство у будівлі Менонітської школи для дівчат.
  • саме жителі селища зберегли для нащадків унікальну пам’ятку природи — 700-річний Запорізький Дуб
  • На початку XX ст. тут створена перша в Україні і у Російській імперії спілка захисників природи. Його члени закривали кар’єри, висаджували ліси, розводили культурні рослини. Розміщувалось товариство у будівлі Менонітської школи для дівчат.
  • саме жителі селища зберегли для нащадків унікальну пам’ятку природи — 700-річний Запорізький Дуб