Клуб «Металіст»
Ризаліти розташовані на фасаді в центральній частині та з обох боків від ...
В архітектурі особняка поєднано декілька стилів, часто його відносять до «югендстиля» ‒ німецького варіанту модерну. Також спорудження відрізняється різноманітністю декоративних деталей. Дах будівлі зроблено в стилі французьких шато, що робить її схожою на палац. У внутрішньому розплануванні є риси модерну, у архітектурі загалом присутні елементи еклектики з виразними елементами неоренесансу та необароко.
Це будівля складної конфігурації загальною площею 61 кв.м. з численними декоративними елементами на фасадах.
З роками інтер’єри особняка зазнали часткового перепланування: первісні елементи оформлення практично не збереглися, залишилися лише аутентична балюстрада сходів та металеві сходи у підвальне приміщення.
У внутрішньому розплануванні є риси модерну. На верхніх поверхах важливу роль в оформленні фасадів виконує фактура матеріалу – силікатна цегла, є балкон з ажурною решіткою та коронка над наметовим дахом кутового ризаліту.
В 1966 р. відбулася часткова реконструкція та перепланування будівлі. Сьогодні там функціонує обласний туберкульозний диспансер.
В архітектурі особняка поєднано декілька стилів, часто його відносять до «югендстиля» ‒ німецького варіанту модерну. Також спорудження відрізняється різноманітністю декоративних деталей. Дах будівлі зроблено в стилі французьких шато, що робить її схожою на палац. У внутрішньому розплануванні є риси модерну, у архітектурі загалом присутні елементи еклектики з виразними елементами неоренесансу та необароко.
Це будівля складної конфігурації загальною площею 61 кв.м. з численними декоративними елементами на фасадах.
З роками інтер’єри особняка зазнали часткового перепланування: первісні елементи оформлення практично не збереглися, залишилися лише аутентична балюстрада сходів та металеві сходи у підвальне приміщення.
У внутрішньому розплануванні є риси модерну. На верхніх поверхах важливу роль в оформленні фасадів виконує фактура матеріалу – силікатна цегла, є балкон з ажурною решіткою та коронка над наметовим дахом кутового ризаліту.
В 1966 р. відбулася часткова реконструкція та перепланування будівлі. Сьогодні там функціонує обласний туберкульозний диспансер.
Автобусом №17 до зупинку «ЗАЗ» або №18 до зупинки «Автовокзал»
Німецький підприємець Абрахам Копп збудував у північній частині колонії Шенвізе на поч. ХХ ст. садибу для старшого сина.
Підприємець, один із засновників сільськогосподарського машинобудування у м. Олександрівськ, народився в сім’ї менонітського проповідника Якоба Коппа. Він починав бізнес з невеликої кузні, а у 1874 р. збудував чавуноливарний та машинобудівний завод, на якому 1877 р. встановив перший паровий двигун.
У 1888 р. Абрахам Копп збудував філіал заводу в колонії Шенвізе (зараз м. Запоріжжя, територія «АвтоЗАЗ»), а у 1903 р. став власником заводу сільськогосподарських машин у колонії Ейнлаге (Кічкас).
Відомо, що упродовж 1914-1916 рр. власним коштом утримував психіатричну лікарню «Бетанія» в колонії Кронсвейде (околиця с. Володимирське).
Підприємець, один із засновників сільськогосподарського машинобудування у м. Олександрівськ, народився в сім’ї менонітського проповідника Якоба Коппа. Він починав бізнес з невеликої кузні, а у 1874 р. збудував чавуноливарний та машинобудівний завод, на якому 1877 р. встановив перший паровий двигун.
У 1888 р. Абрахам Копп збудував філіал заводу в колонії Шенвізе (зараз м. Запоріжжя, територія «АвтоЗАЗ»), а у 1903 р. став власником заводу сільськогосподарських машин у колонії Ейнлаге (Кічкас).
Відомо, що упродовж 1914-1916 рр. власним коштом утримував психіатричну лікарню «Бетанія» в колонії Кронсвейде (околиця с. Володимирське).