Запоріжжя

Старий Олександрівськ

Опис

  • Сучасні вулиці старого міста побудовані на прикінці ХІХ-поч.ХХ століття зазнали змін в ході розвитку та розбудови міста.
  • На зміну бруківці прийшов асфальт, газові ліхтарі змінилися електричними, подекуди в ряди старих будинків вривається сучасна забудова.

Сучасні вулиці старого міста побудовані на прикінці ХІХ-поч.ХХ століття зазнали змін в ході розвитку та розбудови міста. На зміну бруківці прийшов асфальт, газові ліхтарі змінилися електричними, подекуди в ряди старих будинків вривається сучасна забудова. До основних об’єктів Старого Олександрівська, які зберегли свою величну історію входять наступні об’єкти:

- Будівля Запорізького краєзнавчого обласного музею (1913 р.);

- Прибуткові будинки Якова Лещинського, Олександра Мінаєва, Івана Куржупова, Олексія Ланшіна та Моісея Біленького;

- Стара лікарня Бера, Земська лікарня та Аптека Ріхтера;

- Колишні готелі «Росія», «Гранд-готель», «Великий Московський готель» та Народний дім,

- Будівлі Олександрівської чоловічої та жіночої гімназії, будинок механіко-технічного училища та колишнього Гоголівського парафіяльного училища;

- Синагога «кравців», Центральна хоральна синагога та будинок єврейської школи «Талмуд Тора»;- Будинки Бадовського, Хазана, купців Захар'їних та особняк Бехтера;

- Перша міська електростанція;

Gwara Media розробила озвучку для старого олександрівська

Сучасні вулиці старого міста побудовані на прикінці ХІХ-поч.ХХ століття зазнали змін в ході розвитку та розбудови міста. На зміну бруківці прийшов асфальт, газові ліхтарі змінилися електричними, подекуди в ряди старих будинків вривається сучасна забудова. До основних об’єктів Старого Олександрівська, які зберегли свою величну історію входять наступні об’єкти:

- Будівля Запорізького краєзнавчого обласного музею (1913 р.);

- Прибуткові будинки Якова Лещинського, Олександра Мінаєва, Івана Куржупова, Олексія Ланшіна та Моісея Біленького;

- Стара лікарня Бера, Земська лікарня та Аптека Ріхтера;

- Колишні готелі «Росія», «Гранд-готель», «Великий Московський готель» та Народний дім,

- Будівлі Олександрівської чоловічої та жіночої гімназії, будинок механіко-технічного училища та колишнього Гоголівського парафіяльного училища;

- Синагога «кравців», Центральна хоральна синагога та будинок єврейської школи «Талмуд Тора»;- Будинки Бадовського, Хазана, купців Захар'їних та особняк Бехтера;

- Перша міська електростанція;

Gwara Media розробила озвучку для старого олександрівська

Як проїхати?

Автобусом №17,18,59 чи трамваєм №1,3,16 які прямують проспектом Соборним або паралельно проспекту з Центрального вокзалу та Автовокзалу до зупинки «Базарна».

А ТАКОЖ Неподалік знаходиться

ІСТОРІЯ

  • На місце сучасного Олександрівська у XVIII столітті виникає цілий комплекс козацьких зимівників та пасік що підпорядковувалися Війську Запорозькому Низовому.
  • В 1785 р. Олександрівська фортеця і передмістя перетворилися спочатку в поселення, а в 1806 р. Олександрівськ одержав статус повітового міста.
  • У другій половині XIX ст. тут з'явилися великі промислові підприємства, такі як завод сільськогосподарського обладнання Коппа, завод сільськогосподарського машинобудування Я. Бадовського, завод сільськогосподарського обладнання Леппа і Вальмана (нині "АвтоЗАЗ").
  • Чотири рази на рік в місті проводилися ярмарки, працювало 440 магазинів і крамниць, 3 банки.
  • Чотири рази на рік в місті проводилися ярмарки, працювало 440 магазинів і крамниць, 3 банки.
  • Наприкінці XIX ст. в Олександрівську мешкало 63,6 тис. чоловік, налічувалося 7 площ, 95 вулиць, 8500 житлових будинків. В 1893 р. провели водогін, в 1910 р. була побудована електростанція.
  • У місті на початку ХХ століття було 6 середніх навчальних закладів, 33 початкові школи, 2 училища, Народний будинок, 3 кінематографи, 2 міські бібліотеки, 4 театри, 2 міських сади й сквер більшість будівель яких збереглись до сьогодні, є пам’ятками архітектури та історії, які і складають величний Старий Олександрівськ в серці міста Запоріжжя.

На місце сучасного Олександрівська у XVIII столітті виникає цілий комплекс козацьких зимівників та пасік що підпорядковувалися Війську Запорозькому Низовому. Із просуванням Російської імперії на південь козацька соціальна традиція руйнується та замінюється російською мілітарною.

В 1785 р. Олександрівська фортеця і передмістя перетворилися спочатку в поселення, а в 1806 р. Олександрівськ одержав статус повітового міста.

У другій половині XIX ст. тут з'явилися великі промислові підприємства, такі як завод сільськогосподарського обладнання Коппа, завод сільськогосподарського машинобудування Я. Бадовського, завод сільськогосподарського обладнання Леппа і Вальмана (нині "АвтоЗАЗ"). Олександрівськ поступово перетворився в один з центрів сільськогосподарського машинобудування України. Розвитку міста сприяло будівництво у 1870-х рр. залізниці, що зв'язала Олександрівськ з Москвою і Кримом.

Чотири рази на рік в місті проводилися ярмарки, працювало 440 магазинів і крамниць, 3 банки.

Наприкінці XIX ст. в Олександрівську мешкало 63,6 тис. чоловік, налічувалося 7 площ, 95 вулиць, 8500 житлових будинків. В 1893 р. провели водогін, в 1910 р. була побудована електростанція.

У місті на початку ХХ століття було 6 середніх навчальних закладів, 33 початкові школи, 2 училища, Народний будинок, 3 кінематографи, 2 міські бібліотеки, 4 театри, 2 міських сади й сквер більшість будівель яких збереглись до сьогодні, є пам’ятками архітектури та історії, які і складають величний Старий Олександрівськ в серці міста Запоріжжя.

На місце сучасного Олександрівська у XVIII столітті виникає цілий комплекс козацьких зимівників та пасік що підпорядковувалися Війську Запорозькому Низовому. Із просуванням Російської імперії на південь козацька соціальна традиція руйнується та замінюється російською мілітарною.

В 1785 р. Олександрівська фортеця і передмістя перетворилися спочатку в поселення, а в 1806 р. Олександрівськ одержав статус повітового міста.

У другій половині XIX ст. тут з'явилися великі промислові підприємства, такі як завод сільськогосподарського обладнання Коппа, завод сільськогосподарського машинобудування Я. Бадовського, завод сільськогосподарського обладнання Леппа і Вальмана (нині "АвтоЗАЗ"). Олександрівськ поступово перетворився в один з центрів сільськогосподарського машинобудування України. Розвитку міста сприяло будівництво у 1870-х рр. залізниці, що зв'язала Олександрівськ з Москвою і Кримом.

Чотири рази на рік в місті проводилися ярмарки, працювало 440 магазинів і крамниць, 3 банки.

Наприкінці XIX ст. в Олександрівську мешкало 63,6 тис. чоловік, налічувалося 7 площ, 95 вулиць, 8500 житлових будинків. В 1893 р. провели водогін, в 1910 р. була побудована електростанція.

У місті на початку ХХ століття було 6 середніх навчальних закладів, 33 початкові школи, 2 училища, Народний будинок, 3 кінематографи, 2 міські бібліотеки, 4 театри, 2 міських сади й сквер більшість будівель яких збереглись до сьогодні, є пам’ятками архітектури та історії, які і складають величний Старий Олександрівськ в серці міста Запоріжжя.

ЦІКАВІ ФАКТИ

  • У будівлі в якій до 1921 р. розміщувалась земська управа та перша міська рада, штаб Південного фронту, обком партії, виконком обласної ради розташовується Запорізький обласний краєзнавчий музей.
  • Поряд з історичним районом знаходиться менонітське поселення Шенвізе з глибокою унікальною історією: «будинки-дракони», млини і фабрики які є вісниками індустріальної ери.
  • Велика увага вОлександрівську приділялася якісній освіті, так будинки, в яких на початку ХХ ст. перебували навчальні заклади не змінили суттєво свого призначення і на початку ХХІ ст. Так, І та ІІІ корпуси Запорізького національного університету розміщені у будинках чоловічої та жіночої гімназій Олександрівська. А головний корпус Національного технічного університету знаходиться в будинку Олександрівського механіко-технічного училища. Навпроти нього, стиснутий з чотирьох сторін вулицями, знаходиться перший Олександрівський сад в якому знайшов своє місце сьогодні дитячий ляльковий театр.
  • Головною магістраллю Олександрівська, як і сьогодні, була вулиця Соборна (нині проспект). На ній як і сьогодні, розміщувалися Свято-Покровський собор та міський театр, торговельні ряди та банки.
  • У будівлі в якій до 1921 р. розміщувалась земська управа та перша міська рада, штаб Південного фронту, обком партії, виконком обласної ради розташовується Запорізький обласний краєзнавчий музей.
  • Поряд з історичним районом знаходиться менонітське поселення Шенвізе з глибокою унікальною історією: «будинки-дракони», млини і фабрики які є вісниками індустріальної ери.
  • Велика увага вОлександрівську приділялася якісній освіті, так будинки, в яких на початку ХХ ст. перебували навчальні заклади не змінили суттєво свого призначення і на початку ХХІ ст. Так, І та ІІІ корпуси Запорізького національного університету розміщені у будинках чоловічої та жіночої гімназій Олександрівська. А головний корпус Національного технічного університету знаходиться в будинку Олександрівського механіко-технічного училища. Навпроти нього, стиснутий з чотирьох сторін вулицями, знаходиться перший Олександрівський сад в якому знайшов своє місце сьогодні дитячий ляльковий театр.
  • Головною магістраллю Олександрівська, як і сьогодні, була вулиця Соборна (нині проспект). На ній як і сьогодні, розміщувалися Свято-Покровський собор та міський театр, торговельні ряди та банки.