Запоріжжя

Будівля Олександрівської жіночої гімназії

Будiвлi

Опис

  • Будівля колишньої жіночої гімназії має виразне стильове рішення витримане у дусі неоренесансу. Двоповерхова споруда побудована протягом 1902-1903 рр., підрядниками були брати Мінаєви, власники цегляно-черепичних заводів. У громадській забудові старого Олександрівська будинок є цінною пам’яткою архітектури та історії.

У громадській забудові старого Олександрівська будинок є типологічно цінною пам’яткою архітектури навчального призначення, з яскраво вираженими стильовими ознаками, та пам’яткою історії, пов’язаною з революційними подіями початку 1920-х рр.
У стильовому плані будівля є яскравим прикладом архітектури пізнього історизму (еклектики), за часів якого максимально використано риси «цегляного» стилю. Композиція головного фасаду двоповерхового будинку, що має Т-подібну форму, повторює класичні форми адміністративних та навчальних закладів XIX ст.: центрально-осьова, з широким виступом ризоліту, акцентованого аттиковим парапетом та широким арочним порталом головного входу з окресленими парапетом сходами будівля. Бічні ризоліти, франковані широкими наріжними стовпами, надають їй рівноваги. Арочні віконні прорізи створюють чіткий вертикальний ритм, а суворість композиції значно пом'якшує багатство декоративних деталей, у яких сполучені елементи неоренесансу та неоросійського стилю, виконані, як і самі площини фасаду, з високоякісної вохристої керамічної цегли. Оздоблення бічних фасадів аналогічне головному.
Будівля жіночої гімназії збережена до наших часів практично в первинному вигляді, час знищів лише шароподібний дах над центральним входом.

У громадській забудові старого Олександрівська будинок є типологічно цінною пам’яткою архітектури навчального призначення, з яскраво вираженими стильовими ознаками, та пам’яткою історії, пов’язаною з революційними подіями початку 1920-х рр.
У стильовому плані будівля є яскравим прикладом архітектури пізнього історизму (еклектики), за часів якого максимально використано риси «цегляного» стилю. Композиція головного фасаду двоповерхового будинку, що має Т-подібну форму, повторює класичні форми адміністративних та навчальних закладів XIX ст.: центрально-осьова, з широким виступом ризоліту, акцентованого аттиковим парапетом та широким арочним порталом головного входу з окресленими парапетом сходами будівля. Бічні ризоліти, франковані широкими наріжними стовпами, надають їй рівноваги. Арочні віконні прорізи створюють чіткий вертикальний ритм, а суворість композиції значно пом'якшує багатство декоративних деталей, у яких сполучені елементи неоренесансу та неоросійського стилю, виконані, як і самі площини фасаду, з високоякісної вохристої керамічної цегли. Оздоблення бічних фасадів аналогічне головному.
Будівля жіночої гімназії збережена до наших часів практично в первинному вигляді, час знищів лише шароподібний дах над центральним входом.

Як проїхати?

Громадським транспортом до зупинки «Майдан Університетський» Неподалік: Залізничний вокзал станції «Олександрівськ» Катерининської залізниці, Електрична станція, Будинок лікарні пологового притулку Г.Б. Бера, Запорізький обласний краєзнавчий музей

А ТАКОЖ Неподалік знаходиться

ІСТОРІЯ

  • Споруда побудована протягом 1902-1903 рр., підрядчиками були брати Мінаєви, власники цегляно-черепичних заводів.

Відповідальним за будівництво виступив головний архітектор міста Фадей Пекутовський, йому ж приписують і авторство проекту.

Для того, щоб стати ученицею гімназії, абітурієнтки складали іспити з російської мови, математики та Закону Божого. Настільки жорсткий відбір проходили не всі, статистика свідчить: наприклад, у 1904 р. із 125 претенденток поступили тільки 48 дівчат.
Жіноча гімназія проіснувала всього 17 років. З 1920 р. у будинку жіночої гімназії розміщувався штаб 30-ї стрілецької дивізії, яка прибула з Уралу на Південний фронт для боротьби з Врангелем. З жовтня 1920 р. по квітень 1921 р. дивізія входила до складу 4-ї армії, брала участь у визволенні краю від врангелівців, у Перекопсько-Чонгарській операції, у взятті Криму, в боях з Повстанською армією Н. Махна.
У травні 1921 р. тут розміщувався 1058-й евакошпиталь, саме у ці часи було вирубано весь сад гімназії. У 1926 р. будинок передано Запорізькому педагогічному технікуму.
У 1950-1970-ті рр. тут розміщувалась загальноосвітня школа № 65, і тільки 1979-го р. Запорізькому педінституту повернули цю будівлю. Спершу у ньому знаходився факультет фізичного виховання, потім – історичний. З 1987 р. і до сьогодні тут розміщено біологічний факультет Запорізького національного університету,

Відповідальним за будівництво виступив головний архітектор міста Фадей Пекутовський, йому ж приписують і авторство проекту.

Для того, щоб стати ученицею гімназії, абітурієнтки складали іспити з російської мови, математики та Закону Божого. Настільки жорсткий відбір проходили не всі, статистика свідчить: наприклад, у 1904 р. із 125 претенденток поступили тільки 48 дівчат.
Жіноча гімназія проіснувала всього 17 років. З 1920 р. у будинку жіночої гімназії розміщувався штаб 30-ї стрілецької дивізії, яка прибула з Уралу на Південний фронт для боротьби з Врангелем. З жовтня 1920 р. по квітень 1921 р. дивізія входила до складу 4-ї армії, брала участь у визволенні краю від врангелівців, у Перекопсько-Чонгарській операції, у взятті Криму, в боях з Повстанською армією Н. Махна.
У травні 1921 р. тут розміщувався 1058-й евакошпиталь, саме у ці часи було вирубано весь сад гімназії. У 1926 р. будинок передано Запорізькому педагогічному технікуму.
У 1950-1970-ті рр. тут розміщувалась загальноосвітня школа № 65, і тільки 1979-го р. Запорізькому педінституту повернули цю будівлю. Спершу у ньому знаходився факультет фізичного виховання, потім – історичний. З 1987 р. і до сьогодні тут розміщено біологічний факультет Запорізького національного університету,

ЦІКАВІ ФАКТИ

  • Під час Другої світової війни, за спогадами свідків, у приміщенні сучасного третього навчального корпусу, розташовувався штаб німецької групи армії «Південь» Манштейна Еріха фон Левінскі. Останній згадував, що у 1943 р. сюди приїздив сам Адольф Гітлер.
  • Раніше ліворуч корпусу знаходився цвинтар, на якому, і серед інших, були поховані відомий діяч народної освіти Олександрівського повіту, археолог, етнограф Яків Новицький та козак Платнирівського куреня, останній кошовий Запорізької Задунайської Січі Осип Гладкий. Могила його і зараз знаходиться на території студмістечка університету.
  • Під час Другої світової війни, за спогадами свідків, у приміщенні сучасного третього навчального корпусу, розташовувався штаб німецької групи армії «Південь» Манштейна Еріха фон Левінскі. Останній згадував, що у 1943 р. сюди приїздив сам Адольф Гітлер.
  • Раніше ліворуч корпусу знаходився цвинтар, на якому, і серед інших, були поховані відомий діяч народної освіти Олександрівського повіту, археолог, етнограф Яків Новицький та козак Платнирівського куреня, останній кошовий Запорізької Задунайської Січі Осип Гладкий. Могила його і зараз знаходиться на території студмістечка університету.