Запоріжжя

Електрична станція

Будiвлi

Опис

  • Електрична станція — пам’ятка інженерної архітектури старого Олександрівська, що почала працювати 1911 року.
  • Комплекс складається зі станційного будинку, флігеля та павільйону. Цегляні фасади, башти й неоренесансні мотиви нагадують про перші роки міської електрифікації, коли станція забезпечувала освітлення вулиць і будинків.

Історична міська електростанція — комплекс інженерних споруд початку XX століття, пов’язаний з електрифікацією Олександрівська, сучасного Запоріжжя. До ансамблю входять станційний будинок, адміністративний флігель і окремий павільйон, розташовані навколо внутрішнього подвір’я. Основне будівництво та важливі добудови припали на 1910-ті роки.

Головний цегляний корпус переважно одноповерховий, із дво- та триповерховими баштовими об’ємами. Майже прямокутний план доповнює виступ із боку двору. В архітектурі використані модернізовані неоренесансні форми, які надають промисловій споруді виразного міського характеру.

У баштах збереглися старі кам’яні сходи, а одну з них вирізняє купольне металеве покриття. Первісна залізна покрівля головного корпусу мала світлові ліхтарі. Внутрішній простір основної будівлі поділявся поздовжньою стіною на дві приблизно рівні частини.

Одноповерховий флігель, призначений для адміністративних потреб, стоїть паралельно головному корпусу. Невеликий павільйон продовжує дворовий ряд забудови. Його майже квадратний план, нерозчленоване приміщення та декоративні глухі віконні ніші з широкими клинчастими перемичками доповнюють цілісність ансамблю.

Історична міська електростанція — комплекс інженерних споруд початку XX століття, пов’язаний з електрифікацією Олександрівська, сучасного Запоріжжя. До ансамблю входять станційний будинок, адміністративний флігель і окремий павільйон, розташовані навколо внутрішнього подвір’я. Основне будівництво та важливі добудови припали на 1910-ті роки.

Головний цегляний корпус переважно одноповерховий, із дво- та триповерховими баштовими об’ємами. Майже прямокутний план доповнює виступ із боку двору. В архітектурі використані модернізовані неоренесансні форми, які надають промисловій споруді виразного міського характеру.

У баштах збереглися старі кам’яні сходи, а одну з них вирізняє купольне металеве покриття. Первісна залізна покрівля головного корпусу мала світлові ліхтарі. Внутрішній простір основної будівлі поділявся поздовжньою стіною на дві приблизно рівні частини.

Одноповерховий флігель, призначений для адміністративних потреб, стоїть паралельно головному корпусу. Невеликий павільйон продовжує дворовий ряд забудови. Його майже квадратний план, нерозчленоване приміщення та декоративні глухі віконні ніші з широкими клинчастими перемичками доповнюють цілісність ансамблю.

Як проїхати?

Громадським транспортом до зупинки «Майдан Університетський» Неподалік: Прибутковий будинок Я.І. Лещинського, Залізничний вокзал станції «Олександрівськ» Катерининської залізниці, Будівля Олександрівської жіночої гімназії, Свято-Покровський Архієрейський собор, Запорізький обласний краєзнавчий музей

А ТАКОЖ Неподалік знаходиться

ІСТОРІЯ

  • 1910 — початок будівництва міської електростанції.
  • 1911 — запуск виробництва електроенергії.
  • 1910-ті — розбудова комплексу станційного будинку, флігеля та павільйону.
  • Кінець 1917 року — станція опинилася серед об’єктів боротьби за владу в Олександрівську.

Будівництво міської електростанції розпочали 1910 року. У вересні підготували фундаменти під двигуни, а 1911 року станція почала виробляти електроенергію. Її поява стала важливим кроком у модернізації міського господарства Олександрівська.

Початкове обладнання включало два газогенераторні двигуни з генераторами постійного струму потужністю по 100 кВт. Станцію розраховували на живлення 120 дугових вуличних ліхтарів і 7 500 ламп розжарювання. Основні корпуси та допоміжні споруди добудовували протягом 1910-х років.

Наприкінці 1917 року електростанція стала одним зі стратегічних об’єктів у боротьбі між силами Української Центральної Ради та більшовицькими загонами за контроль над містом. В історії комплексу технічна модернізація переплелася з подіями Української революції.

Надалі ансамбль був пов’язаний із роботою міських електромереж. Його цінність полягає у збереженні комплексу ранніх інженерних будівель із виразним архітектурним оформленням.

Будівництво міської електростанції розпочали 1910 року. У вересні підготували фундаменти під двигуни, а 1911 року станція почала виробляти електроенергію. Її поява стала важливим кроком у модернізації міського господарства Олександрівська.

Початкове обладнання включало два газогенераторні двигуни з генераторами постійного струму потужністю по 100 кВт. Станцію розраховували на живлення 120 дугових вуличних ліхтарів і 7 500 ламп розжарювання. Основні корпуси та допоміжні споруди добудовували протягом 1910-х років.

Наприкінці 1917 року електростанція стала одним зі стратегічних об’єктів у боротьбі між силами Української Центральної Ради та більшовицькими загонами за контроль над містом. В історії комплексу технічна модернізація переплелася з подіями Української революції.

Надалі ансамбль був пов’язаний із роботою міських електромереж. Його цінність полягає у збереженні комплексу ранніх інженерних будівель із виразним архітектурним оформленням.

ЦІКАВІ ФАКТИ

  • Станція використовувала тверде паливо, зокрема вугілля та торф, для газогенераторної установки.
  • Два початкові генератори мали потужність по 100 кВт кожний.
  • Проєкт передбачав живлення 120 дугових вуличних ліхтарів і 7 500 ламп розжарювання.
  • Основний одноповерховий корпус заввишки понад 7 метрів, а двоповерхова цегляна частина — близько 9 метрів.
  • Гранітний цоколь піднімається приблизно на метр над землею.
  • Станція використовувала тверде паливо, зокрема вугілля та торф, для газогенераторної установки.
  • Два початкові генератори мали потужність по 100 кВт кожний.
  • Проєкт передбачав живлення 120 дугових вуличних ліхтарів і 7 500 ламп розжарювання.
  • Основний одноповерховий корпус заввишки понад 7 метрів, а двоповерхова цегляна частина — близько 9 метрів.
  • Гранітний цоколь піднімається приблизно на метр над землею.