Дніпро

Будівля на вулиці Глінки, 16

Будiвлi

Опис

  • Історія цієї садиби почалася ще в XVIII в.
  • Згідно із заповітом в розпорядження міської влади повинна булаперейти частина земельної ділянки на Завзятій вулиці і 10000 рублівна будівництво та утримання дешевої їдальні для бідних.
  • За умовами заповіту їдальня повинна була отримати ім'я Н.А.Кравцова.
  • 15 листопада (ст. Ст.) 1890 садиба була виставлена на продаж заборг Т.Д. Кравцової власної дочки Хаї Еліасберг.

Історія цієї садиби розпочалася ще у XVIII ст., але ми не маємо жодних відомостей щодо неї до 1885 р. У жовтні цього року дружина губернатора Є.Ф. Батюшкова внесла на розгляд Міської думи заповіт купця Мордки Кравцова. Згідно заповіту у розпорядження міської влади мала перейти частина земельної ділянки на Упорній вулиці та 10 000 рублів на будівництво та утримання дешевої їдальні для бідних. Згідно з умовами заповіту їдальня мала отримати ім’я М.О. Кравцова. Подання було відхилене Міською думою, яка визнала, що наданих за заповітом грошей буде недостатньо і висловила сумнів у увічненні «сумнівної особи» за міський рахунок.

Внаслідок цієї відмови садиба повністю перейшла до удови Тройни Давидівни Кравцової. Але, через проблеми з розподілом спадщини вже 15 листопада (ст. ст.) 1890 р. садибу було виставлено на продаж за борг Т.Д. Кравцової власній дочці Хаї Єліасберг. За відсутністю покупців садиба була передана Х.М. Єліасберг, яку було введено у володіння 20 січня (ст. ст.) 1891 р.

Історія цієї садиби розпочалася ще у XVIII ст., але ми не маємо жодних відомостей щодо неї до 1885 р. У жовтні цього року дружина губернатора Є.Ф. Батюшкова внесла на розгляд Міської думи заповіт купця Мордки Кравцова. Згідно заповіту у розпорядження міської влади мала перейти частина земельної ділянки на Упорній вулиці та 10 000 рублів на будівництво та утримання дешевої їдальні для бідних. Згідно з умовами заповіту їдальня мала отримати ім’я М.О. Кравцова. Подання було відхилене Міською думою, яка визнала, що наданих за заповітом грошей буде недостатньо і висловила сумнів у увічненні «сумнівної особи» за міський рахунок.

Внаслідок цієї відмови садиба повністю перейшла до удови Тройни Давидівни Кравцової. Але, через проблеми з розподілом спадщини вже 15 листопада (ст. ст.) 1890 р. садибу було виставлено на продаж за борг Т.Д. Кравцової власній дочці Хаї Єліасберг. За відсутністю покупців садиба була передана Х.М. Єліасберг, яку було введено у володіння 20 січня (ст. ст.) 1891 р.

Як проїхати?

А ТАКОЖ Неподалік знаходиться

ІСТОРІЯ

  • Після завершення будівництва новий корпус було зайнято готелем«Grand-Hotel».
  • Готель був розрахований на 19 номерів.
  • 12 травня (ст.ст.) один тисяча вісімсот дев'яносто сім будинок бувпридбаний Єнісейським міщанином Абрамом Михайловичем Кравцовим.
  • Сім'я Кравцових представляла собою цікавий феномен капіталістичної епохи.

Вже у 1892 р., за проектом міського архітектора Ф.А. Гагена, на садибі було зведено новий триповерховий корпус прибуткового будинку. Одразу по завершенні будівництва новий корпус було зайнято готелем «Grand-Hotel». Готель було розраховано на 19 номерів. Він мав два загальні салони та ресторан з окремими кабінетами. Окрім цього у будинку розміщувались: кухня, пральня, кімнати обслуги.

Будинок отримав еклектичне рішення з елементами неоготичного стилю. Головні фасади в цілому було вирішено у профільованій цеглі. Будинок є цікавим зразком реалізації принципів аналогового проектування у архітектурі провінції. При розробці головних фасадів Ф.А. Гагеном було використано, в якості зразка, проект будинку О.С. Суворина по Ертелевому провулку у Санкт-Петербурзі, який було зроблено у 1888 р. архітектором В.Ф. Харламовим. Тим не менш, будинок Єліасберг є цілком самостійним твором.

12 травня (ст.ст.) 1897 р. будинок було придбано єнісейським міщанином Абрамом Михайловичем Кравцовим. По смерті А.М. Кравцова 10 вересня (ст.ст.) 1909 р. родина уклала угоду про розподіл спадщини. За затвердженим 14 березня (ст.ст.) 1910 р. роздільним актом будинок перейшов у власність харківського купця 1-ї гільдії Хаїма Абрамовича Кравцова. Х.А. Кравцов помер 5 червня (ст.ст.) під час лікування у Берліні і, як і батько не лишив заповіту. Розподілити майно у рівних частках між його п’ятьма дочками виявилось неможливим і 11 листопада (ст.ст.) 1914 р. Катеринославським окружним судом була утверджена спільна власність спадкоємців.

Родина Кравцових являла собою цікавий феномен капіталістичної доби. А.М. Кравцов створив помітний майновий комплекс у Катеринославській губернії і особисто керував ним. Х.А. Кравцов з кінця ХІХ ст. постійно проживав у м. Варшаві і невідомо навіть чи відвідував він Катеринослав. Його дочки, що проживали у Варшаві, Кенігсберзі та Санкт-Петербурзі, здається взагалі ніколи не відвідували Катеринослав і власний будинок можливо бачили лише на фото.

«Віддалене управління» негативно позначилось на стані садиби. Будинки прийшли у помітний занепад. А готель поступово втратив значення першорозрядного закладу. На 1910-ті рр. він вже впритул наблизився до рівня звичайних мебльованих кімнат. 13 травня (ст.ст.) 1916 р. будинок було придбано дружиною Майєю Мойсеївною Подольською. Жодних помітних змін у стані садиби нова власниця зробити не встигла.

Вже у 1892 р., за проектом міського архітектора Ф.А. Гагена, на садибі було зведено новий триповерховий корпус прибуткового будинку. Одразу по завершенні будівництва новий корпус було зайнято готелем «Grand-Hotel». Готель було розраховано на 19 номерів. Він мав два загальні салони та ресторан з окремими кабінетами. Окрім цього у будинку розміщувались: кухня, пральня, кімнати обслуги.

Будинок отримав еклектичне рішення з елементами неоготичного стилю. Головні фасади в цілому було вирішено у профільованій цеглі. Будинок є цікавим зразком реалізації принципів аналогового проектування у архітектурі провінції. При розробці головних фасадів Ф.А. Гагеном було використано, в якості зразка, проект будинку О.С. Суворина по Ертелевому провулку у Санкт-Петербурзі, який було зроблено у 1888 р. архітектором В.Ф. Харламовим. Тим не менш, будинок Єліасберг є цілком самостійним твором.

12 травня (ст.ст.) 1897 р. будинок було придбано єнісейським міщанином Абрамом Михайловичем Кравцовим. По смерті А.М. Кравцова 10 вересня (ст.ст.) 1909 р. родина уклала угоду про розподіл спадщини. За затвердженим 14 березня (ст.ст.) 1910 р. роздільним актом будинок перейшов у власність харківського купця 1-ї гільдії Хаїма Абрамовича Кравцова. Х.А. Кравцов помер 5 червня (ст.ст.) під час лікування у Берліні і, як і батько не лишив заповіту. Розподілити майно у рівних частках між його п’ятьма дочками виявилось неможливим і 11 листопада (ст.ст.) 1914 р. Катеринославським окружним судом була утверджена спільна власність спадкоємців.

Родина Кравцових являла собою цікавий феномен капіталістичної доби. А.М. Кравцов створив помітний майновий комплекс у Катеринославській губернії і особисто керував ним. Х.А. Кравцов з кінця ХІХ ст. постійно проживав у м. Варшаві і невідомо навіть чи відвідував він Катеринослав. Його дочки, що проживали у Варшаві, Кенігсберзі та Санкт-Петербурзі, здається взагалі ніколи не відвідували Катеринослав і власний будинок можливо бачили лише на фото.

«Віддалене управління» негативно позначилось на стані садиби. Будинки прийшли у помітний занепад. А готель поступово втратив значення першорозрядного закладу. На 1910-ті рр. він вже впритул наблизився до рівня звичайних мебльованих кімнат. 13 травня (ст.ст.) 1916 р. будинок було придбано дружиною Майєю Мойсеївною Подольською. Жодних помітних змін у стані садиби нова власниця зробити не встигла.

ЦІКАВІ ФАКТИ

  • Після смерті А.М. Кравцова 10 сентября (ст.ст.) 1909 сім'я уклалаугоду про розподіл спадщини.
  • За затвердженого 14 березня (ст.ст.) 1910 роздільним актом будинокперейшов у власність харківського купця 1-ї гільдії Хаїма АбрамовичаКравцова.
  • Віддалене управління »негативно відбилося на стані садиби.
  • 13 травня (ст.ст.) 1916 будинок був придбаний дружиною МайєюМойсеївна Подільської.
  • Після смерті А.М. Кравцова 10 сентября (ст.ст.) 1909 сім'я уклалаугоду про розподіл спадщини.
  • За затвердженого 14 березня (ст.ст.) 1910 роздільним актом будинокперейшов у власність харківського купця 1-ї гільдії Хаїма АбрамовичаКравцова.
  • Віддалене управління »негативно відбилося на стані садиби.
  • 13 травня (ст.ст.) 1916 будинок був придбаний дружиною МайєюМойсеївна Подільської.