Дніпро

БУДІВЛЯ НА ВУЛИЦІ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, 4

Опис

  • У 1872 р Міською Думою був прийнятий проект забудови ринку на Троїцькому майдані. Орендар мав право на зведення магазину тільки згідно з проектом наданим міською владою.

У 1872 р . Міською Думою був прийнятий проект забудови ринку на Троїцькому майдані, згідно з яким під будівництво дерев'яних і кам'яних лавок було відведено понад 200 місць. На відміну від більш ранніх практик земля під будівництво магазинів не продавалася, а здавалася в оренду. Орендар мав право на зведення магазину тільки згідно з проектом наданим міською владою.

Перепродаж магазин був можливий тільки за спеціальним дозволом. Уже під час реалізації цього проекту, у 1874 р., Троїцький ринок був зруйнований великою пожежею. В якості компенсації постраждалим торговцям у 1876 р. Міська дума приймає рішення про тривалу (до 1 січня 1911) пільгову оренду місць під лавками усього за 25 рублів на рік. у 1877 р. проект забудови ринку був затверджений заново.

У 1872 р . Міською Думою був прийнятий проект забудови ринку на Троїцькому майдані, згідно з яким під будівництво дерев'яних і кам'яних лавок було відведено понад 200 місць. На відміну від більш ранніх практик земля під будівництво магазинів не продавалася, а здавалася в оренду. Орендар мав право на зведення магазину тільки згідно з проектом наданим міською владою.

Перепродаж магазин був можливий тільки за спеціальним дозволом. Уже під час реалізації цього проекту, у 1874 р., Троїцький ринок був зруйнований великою пожежею. В якості компенсації постраждалим торговцям у 1876 р. Міська дума приймає рішення про тривалу (до 1 січня 1911) пільгову оренду місць під лавками усього за 25 рублів на рік. у 1877 р. проект забудови ринку був затверджений заново.

Як проїхати?

А ТАКОЖ Неподалік знаходиться

ІСТОРІЯ

  • На 1880-ті роки торговий ряд вже носить назву - «2-й Мануфактурний». 3 грудня (ст.ст.) 1910 р. Міська дума прийняла рішення про нову довгострокову оренду на землю під лавками за вищими ставками.
  • У 1915 р. в 2-му мануфактурному ряду тільки лавка № 56 залишилася у первісному вигляді.

Саме за цими проектами і був побудований кам'яний торговий ряд з восьми одноповерхових крамниць уздовж Казанського проїзду ринку. На 1880-ті роки торгівельний ряд вже носить назву - «2-й Мануфактурний». У загальній нумерації магазинів ринку йому належать № 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57 і 58. Причому нумерація починається зверху вниз. У 1910 р., під час благоустрою адресації магазинів номера лавок було змінено на 53-60, причому нумерація починалася від низу до верху.

За відомостями початку 1910-х рр. крамниці торгового ряду ще належали окремим власникам: Хая Сосенська (53), Шимон Дубинський (54), Ривкін Арія (55 - на 1910 г.), Цуковіч Х. (55 - на 1913), Равкин (56 - в 1913 р) , Симон Коломойцев (57 - на 1910 г.), Федотов (57 - в 1913 р), Герш Яснопольский (58), Шимон Дубинський (59), Лейба Ордікін (60).

3 грудня (ст.ст.) 1910 р. Міська дума прийняла рішення про нову довгострокову оренду на землю під лавками за вищими ставками і з правом перегляду орендної плати один раз в п'ять років. Це рішення мало надзвичайно позитивний вплив на розвиток Троїцького базару. Орендарі отримали гарантії на тривале використання земельних ділянок за розумну ціну. За декілька років кілька десятків старих магазинів було перебудовано в двох-трьох поверхові торгово-конторські корпуси.

На 1915 р. в 2-му мануфактурному ряду тільки лавка № 56 залишилася у первісному вигляді. У ході реконструкції частина магазинів були продані та об'єднані у нових корпусах. У складі торгового ряду залишилося лише п'ять корпусів. Орієнтовно в 1914 - 1915 рр. був споруджений корпус на місці магазинів № 57, 58, 59.

Автором проекту вважається архітектор Д.К. Тіссен. Корпус триповерховий. Головний фасад вирішений у стилі модерн. Відомостей щодо початкового планування немає. На першому поверсі було передбачено приміщення під три окремі магазини. Прізвище власника корпусу встановити не вдалося. Не виявлено і докладних відомостей про магазини і установи, які працювали в корпусі до 1917 р.

В середині 1950-х рр. у корпусі розташувався головний цех артілі «Індшвейпром», яка на початку 1930-х рр. була реорганізована в «Швейпромкомбінат». На 1941 р. підприємство вже має назву «Дніпропетровська трикотажна фабрика». У 1944 - 1945 рр. фабриці були передані всі корпуси 2-го Мануфактурного ряду. Корпуси кілька разів реконструювалися, але фасади, в цілому, зберегли свої початкові характеристики. З середини 1990-х рр. корпус не використовується. Зараз в процесі ремонтних робіт.

Автором проекту вважається архітектор Д.К. Тіссен. Корпустриповерховий. Головний фасад вирішений у стилі модерн.Відомостей щодо початкового планування немає. У першому поверсібуло передбачено приміщення під три окремі магазини. Прізвищевласника корпусу встановити не вдалося. Не виявлено і докладнихвідомостей про магазинів і установ, які працювали в корпусі до 1917.

Саме за цими проектами і був побудований кам'яний торговий ряд з восьми одноповерхових крамниць уздовж Казанського проїзду ринку. На 1880-ті роки торгівельний ряд вже носить назву - «2-й Мануфактурний». У загальній нумерації магазинів ринку йому належать № 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57 і 58. Причому нумерація починається зверху вниз. У 1910 р., під час благоустрою адресації магазинів номера лавок було змінено на 53-60, причому нумерація починалася від низу до верху.

За відомостями початку 1910-х рр. крамниці торгового ряду ще належали окремим власникам: Хая Сосенська (53), Шимон Дубинський (54), Ривкін Арія (55 - на 1910 г.), Цуковіч Х. (55 - на 1913), Равкин (56 - в 1913 р) , Симон Коломойцев (57 - на 1910 г.), Федотов (57 - в 1913 р), Герш Яснопольский (58), Шимон Дубинський (59), Лейба Ордікін (60).

3 грудня (ст.ст.) 1910 р. Міська дума прийняла рішення про нову довгострокову оренду на землю під лавками за вищими ставками і з правом перегляду орендної плати один раз в п'ять років. Це рішення мало надзвичайно позитивний вплив на розвиток Троїцького базару. Орендарі отримали гарантії на тривале використання земельних ділянок за розумну ціну. За декілька років кілька десятків старих магазинів було перебудовано в двох-трьох поверхові торгово-конторські корпуси.

На 1915 р. в 2-му мануфактурному ряду тільки лавка № 56 залишилася у первісному вигляді. У ході реконструкції частина магазинів були продані та об'єднані у нових корпусах. У складі торгового ряду залишилося лише п'ять корпусів. Орієнтовно в 1914 - 1915 рр. був споруджений корпус на місці магазинів № 57, 58, 59.

Автором проекту вважається архітектор Д.К. Тіссен. Корпус триповерховий. Головний фасад вирішений у стилі модерн. Відомостей щодо початкового планування немає. На першому поверсі було передбачено приміщення під три окремі магазини. Прізвище власника корпусу встановити не вдалося. Не виявлено і докладних відомостей про магазини і установи, які працювали в корпусі до 1917 р.

В середині 1950-х рр. у корпусі розташувався головний цех артілі «Індшвейпром», яка на початку 1930-х рр. була реорганізована в «Швейпромкомбінат». На 1941 р. підприємство вже має назву «Дніпропетровська трикотажна фабрика». У 1944 - 1945 рр. фабриці були передані всі корпуси 2-го Мануфактурного ряду. Корпуси кілька разів реконструювалися, але фасади, в цілому, зберегли свої початкові характеристики. З середини 1990-х рр. корпус не використовується. Зараз в процесі ремонтних робіт.

Автором проекту вважається архітектор Д.К. Тіссен. Корпустриповерховий. Головний фасад вирішений у стилі модерн.Відомостей щодо початкового планування немає. У першому поверсібуло передбачено приміщення під три окремі магазини. Прізвищевласника корпусу встановити не вдалося. Не виявлено і докладнихвідомостей про магазинів і установ, які працювали в корпусі до 1917.

ЦІКАВІ ФАКТИ

  • У 1872 Міською Думою був прийнятий проект забудови ринку на Троїцькому майдані, згідно з яким під будівництво дерев'яних і кам'яних лавок було відведено понад 200 місць.
  • 3 грудня 1910 р.(ст.ст.) Міська дума прийняла рішення про нову довгострокову оренду на землю під лавками за вищими ставками і з правом перегляду орендної плати один раз в п'ять років.
  • На 1915 в 2-му мануфактурному ряду тільки лавка № 56 залишилася у первісному вигляді.
  • В середині 1950-х рр. у корпусі розташувався головний цех артілі «Індшвейпром», яка на початку 1930-х рр. була реорганізована в «Швейпромкомбінат».
  • У 1872 Міською Думою був прийнятий проект забудови ринку на Троїцькому майдані, згідно з яким під будівництво дерев'яних і кам'яних лавок було відведено понад 200 місць.
  • 3 грудня 1910 р.(ст.ст.) Міська дума прийняла рішення про нову довгострокову оренду на землю під лавками за вищими ставками і з правом перегляду орендної плати один раз в п'ять років.
  • На 1915 в 2-му мануфактурному ряду тільки лавка № 56 залишилася у первісному вигляді.
  • В середині 1950-х рр. у корпусі розташувався головний цех артілі «Індшвейпром», яка на початку 1930-х рр. була реорганізована в «Швейпромкомбінат».