Кондитерський магазин товариства «Жорж Борман»
Один з найвідоміших і найнезвичайніших харківських магазинів. За більш ніж ...
Будівля спочатку побудовано як губернаторський будинок, згодом передано Харківському імператорському університету – одному з найстаріших у Східній Європі та другому в Україні після Львівського. Тут університет знаходився з часу відкриття в 1805 році до 2-ї половини 50-х років ХХ століття. Відкриття та робота навчального закладу безпосередньо пов’язані з вихідцями з Німеччини і низкою блискучих імен учених-німців.
Будівля спочатку побудовано як губернаторський будинок, згодом передано Харківському імператорському університету – одному з найстаріших у Східній Європі та другому в Україні після Львівського. Тут університет знаходився з часу відкриття в 1805 році до 2-ї половини 50-х років ХХ століття. Відкриття та робота навчального закладу безпосередньо пов’язані з вихідцями з Німеччини і низкою блискучих імен учених-німців.
Перша будівля Харьківського університету знаходиться неподалік від станцій метро «Історичний музей» і «Площа Конституції».
Один з найвідоміших і найнезвичайніших харківських магазинів. За більш ніж ...
На початку центральної вулиці міста (Сумська, 6) розташована будівля, цікаве ...
Таку назву отримав будинок, розташований неподалік від історичного центру ...
У Харкові існує безліч монументів, розташованих на постаментах в парках, ...
Цей пам'ятник - друга спроба Харкова увічнити проголошення Незалежності ...
Покровський собор - цінна пам'ятка української архітектури другої половини ...
У старій частині міста розташований провулок, довжина якого становить всього ...
У самому серці міста розташована невелика вуличка з дуже довгою історією ...
Головною мусульманської святинею Харкова є Харківська соборна мечеть, ...
Театр Шевченко - одна зі знакових будівель для Харкова. Спроектовано в стилі ...
Раніше тут розташовувалась найперша споруда в місті — насип захисної ...
Композиція і декоративне рішення фасадів відповідає просторовому розподілу ...
Здание Земельного банку за проектом А.Н. Бекетова побудована в 1897 році в ...
Будівництво губернаторського будинку відноситься до 1767-1777 років. Зводили будівлю архітектори І. М. Вільянов і його учень П. А. Ярославський за проектом московського архітектора М. Тіхменєва, який взяв за зразок будинок губернатора в Новгороді.
У січні 1805 року за ініціативи видного громадського діяча Василя Назаровича Каразіна, після декількох років підготовки, в місті відкривається університет. Оскільки спеціальної будівлі для нього не було передбачено, харківський губернатор виділив університету кращу на той час будівлю міста – власний будинок .
Уже при заснування університету натхненник проекту Василь Каразін доклав значних зусиль для запрошення німців до нового навчального закладу. Активну діяльність на запрошення іноземних професорів до нового навчального закладу розгорнув і перший попечитель Харківського університету - граф Северин Потоцький. Маючи хороші зв'язки, він розіслав запрошення з пропозицією викладати в університеті видатним німецьким вченим і діячам, першим серед яких був великий німецький класик Йоганн Вольфганг Гете. Запрошення отримали і провідні німецькі професори, знавці античності Крістіан Гейне і Фрідріх Вольф з Геттінгена. Ці видатні вчені не змогли приїхати в силу похилого віку, проте охоче залучали молодих викладачів для роботи в новому університеті Російської імперії. Таким чином, протягом 1804 - 1811 рр. до Харкова з'їхалися німецькі професори і викладачі з Вюрцбурга, Віттемберга, Лейпцига, Геттінгена, Франкфурта-на-Одері та інших міст.
У перші роки існування Харківського університету тут працювали вихідці з німецьких земель, завдяки яким в місті, а іноді і в імперії в цілому, з'явилися нові наукові напрямки: астроном Йоганн Гут, хімік Іоганн Гізі, медик Фрідріх Пільгер, агроном і грунтознавець Карл Нельдхен, історик і орієнталіст Крістоф Дітріх Роммель, правознавець і економіст Людвіг Якоб, філософ Йоганн Баптист Шад.
Німецькі викладачі стали також першими журналістами та засновниками періодичних видань на сході України. У 1812 році професор Карл (Йосип) Лангер разом з колегою Карлом Нельдхеном почав видавати газету «Харьковский еженедельник». А через кілька років професор «скотоврачебних наук» Фрідріх Пільгер почав видавати журнал з ветеринарії «Український домовод». Таким чином, Харків може вважатися першим в Східній Європі містом, де почала розвиватися галузева журналістика.
Перераховані імена - лише невелика частина вчених з німецьких земель, які стояли біля витоків Харківського університету. У навчальному закладі і в подальшому працювали безліч знаменитих і невідомих широкому загалу викладачів-німців.
Будівництво губернаторського будинку відноситься до 1767-1777 років. Зводили будівлю архітектори І. М. Вільянов і його учень П. А. Ярославський за проектом московського архітектора М. Тіхменєва, який взяв за зразок будинок губернатора в Новгороді.
У січні 1805 року за ініціативи видного громадського діяча Василя Назаровича Каразіна, після декількох років підготовки, в місті відкривається університет. Оскільки спеціальної будівлі для нього не було передбачено, харківський губернатор виділив університету кращу на той час будівлю міста – власний будинок .
Уже при заснування університету натхненник проекту Василь Каразін доклав значних зусиль для запрошення німців до нового навчального закладу. Активну діяльність на запрошення іноземних професорів до нового навчального закладу розгорнув і перший попечитель Харківського університету - граф Северин Потоцький. Маючи хороші зв'язки, він розіслав запрошення з пропозицією викладати в університеті видатним німецьким вченим і діячам, першим серед яких був великий німецький класик Йоганн Вольфганг Гете. Запрошення отримали і провідні німецькі професори, знавці античності Крістіан Гейне і Фрідріх Вольф з Геттінгена. Ці видатні вчені не змогли приїхати в силу похилого віку, проте охоче залучали молодих викладачів для роботи в новому університеті Російської імперії. Таким чином, протягом 1804 - 1811 рр. до Харкова з'їхалися німецькі професори і викладачі з Вюрцбурга, Віттемберга, Лейпцига, Геттінгена, Франкфурта-на-Одері та інших міст.
У перші роки існування Харківського університету тут працювали вихідці з німецьких земель, завдяки яким в місті, а іноді і в імперії в цілому, з'явилися нові наукові напрямки: астроном Йоганн Гут, хімік Іоганн Гізі, медик Фрідріх Пільгер, агроном і грунтознавець Карл Нельдхен, історик і орієнталіст Крістоф Дітріх Роммель, правознавець і економіст Людвіг Якоб, філософ Йоганн Баптист Шад.
Німецькі викладачі стали також першими журналістами та засновниками періодичних видань на сході України. У 1812 році професор Карл (Йосип) Лангер разом з колегою Карлом Нельдхеном почав видавати газету «Харьковский еженедельник». А через кілька років професор «скотоврачебних наук» Фрідріх Пільгер почав видавати журнал з ветеринарії «Український домовод». Таким чином, Харків може вважатися першим в Східній Європі містом, де почала розвиватися галузева журналістика.
Перераховані імена - лише невелика частина вчених з німецьких земель, які стояли біля витоків Харківського університету. У навчальному закладі і в подальшому працювали безліч знаменитих і невідомих широкому загалу викладачів-німців.