Івано-Франківськ

Кам’яниці Готтесмана-Вайденфельда

Будiвлi

Опис

  • Кам’яницю збудовано у 1890 році на замовлення бізнесмена єврейського походження Озіяша Готтесмана як прибутковий будинок.

Кам’яницю на сучасній вул. Мазепи 12 було споруджено 125 років тому. Її власником був заможний єврейський купець Озіяш Готтесман. У документах вона фігурує як прибуткова, втім є один пікантний нюанс. Міський фольклор стверджує, що там містився… бордель. Ані спростувати, ані підтвердити цей факт краєзнавці не можуть, та й узагалі, початкова історія споруди ховається у темряві, писав “Репортер“.
Точно не знаємо, яким саме бізнесом займався Готтесман, але не бідував. Він викупив сусідню невеличку ділянку із партеровим (одноповерховим) будинком, на якій у 1896 році збудував кам’яницю. Вона виглядала як праве крило номера 12, хоча, насправді, є окремим будинком (Мазепи, 10, колишня перша приватна жіноча гімназія ім.Елізи Ожешко). Уся споруда виконана в єдиному стилі та має спільний увігнутий фасад, зумовлений поворотом вулиці.

Кам’яницю на сучасній вул. Мазепи 12 було споруджено 125 років тому. Її власником був заможний єврейський купець Озіяш Готтесман. У документах вона фігурує як прибуткова, втім є один пікантний нюанс. Міський фольклор стверджує, що там містився… бордель. Ані спростувати, ані підтвердити цей факт краєзнавці не можуть, та й узагалі, початкова історія споруди ховається у темряві, писав “Репортер“.
Точно не знаємо, яким саме бізнесом займався Готтесман, але не бідував. Він викупив сусідню невеличку ділянку із партеровим (одноповерховим) будинком, на якій у 1896 році збудував кам’яницю. Вона виглядала як праве крило номера 12, хоча, насправді, є окремим будинком (Мазепи, 10, колишня перша приватна жіноча гімназія ім.Елізи Ожешко). Уся споруда виконана в єдиному стилі та має спільний увігнутий фасад, зумовлений поворотом вулиці.

Як проїхати?

А ТАКОЖ Неподалік знаходиться

ІСТОРІЯ

  • Кам’яницю на сучасній вул. Мазепи 12 було споруджено 125 років тому.

Крім традиційних винайманих квартир, у правому крилі, протягом кількох років (до середини 1908-го), містилась станиславівська філія «Просвіти». У 1912 році Готтесман продав обидва будинки фірмі. Вартість оборудки становила 324 000 корон. Потім він передумав, хотів повернути гроші й залишити кам’яниці собі. Дійшло до суду, у підсумку нерухомість залишилась за Вайденфельдом.

Айзіг Вайденфельд розпочав бурхливу діяльність. Протягом 1912-13 років з боку двору зробили велику добудову, де розмістилися друкарня й кінозал на 300 місць. Спершу сінематограф не мав власної назви і глядачі казали просто – «йдемо до Вайденфельда». Відзначимо, що і одноповерховий сецесійний вестибюль, і глядацький зал проектував талановитий архітектор Ян Кудельський.
Непоганий прибуток приносило здавання в оренду частини приміщень під представництво «Союзного банку» протягом 1912-1921 років. Але основою бізнесу були друкарня та книгарня. У часи ЗУНР тут друкувалися газети «Републіка» (саме так тоді писалося це слово) і «Нове життя».

Крім традиційних винайманих квартир, у правому крилі, протягом кількох років (до середини 1908-го), містилась станиславівська філія «Просвіти». У 1912 році Готтесман продав обидва будинки фірмі. Вартість оборудки становила 324 000 корон. Потім він передумав, хотів повернути гроші й залишити кам’яниці собі. Дійшло до суду, у підсумку нерухомість залишилась за Вайденфельдом.

Айзіг Вайденфельд розпочав бурхливу діяльність. Протягом 1912-13 років з боку двору зробили велику добудову, де розмістилися друкарня й кінозал на 300 місць. Спершу сінематограф не мав власної назви і глядачі казали просто – «йдемо до Вайденфельда». Відзначимо, що і одноповерховий сецесійний вестибюль, і глядацький зал проектував талановитий архітектор Ян Кудельський.
Непоганий прибуток приносило здавання в оренду частини приміщень під представництво «Союзного банку» протягом 1912-1921 років. Але основою бізнесу були друкарня та книгарня. У часи ЗУНР тут друкувалися газети «Републіка» (саме так тоді писалося це слово) і «Нове життя».

ЦІКАВІ ФАКТИ

  • Непоганий прибуток приносило здавання в оренду частини приміщень під представництво «Союзного банку» протягом 1912-1921 років.
  • Після Другої світової у будинку працювали різні навчальні заклади.
  • У 1930 році Вайденфельд відкрив і кінотеатр, назвав «Раєм», а в серпні 1936-го перейменував у «Казино».
  • Непоганий прибуток приносило здавання в оренду частини приміщень під представництво «Союзного банку» протягом 1912-1921 років.
  • Після Другої світової у будинку працювали різні навчальні заклади.
  • У 1930 році Вайденфельд відкрив і кінотеатр, назвав «Раєм», а в серпні 1936-го перейменував у «Казино».