Свято-Покровський Архієрейський собор
Свято-Покровський Архієрейський собор - пам'ятка культової архітектури та ...
Стильове рішення будівлі виконано в дусі еклектики, з деяким домінуванням ренесансних та готичних елементів. Фасад рівномірно розділено ритмом прямокутних віконних та двох дверних отворів. Декоративні елементи складної форми, на третьому поверсі променеві сандрики акцентовані замковими каменями, підвіконні частини оздоблено «фартушками». На другому поверсі форма сандриків є також досить складною комбінацією з симетричних ступінчастих лінеарних елементів під ними; над отворами вікон (а також в підвіконних фільонках) розміщені ліплені емблеми у вигляді рослин.
Перший поверх прорізано великими прямокутними вікнами вітринного типу та входами, положення яких акцентовано масивними прямими сандриками. Такими же способом скомпоновано і фасад вздовж вул. Троїцької, лише з тією різницею, що замість двох розкріпованих вертикальних акцентів тут застосовано один, який фіксує центральну вісь і на першому поверсі обладнаний входом до кафе.
Фасад будинку вздовж вул. Троїцької, у крайній бічній частині будинку зберігся напівциркульний архівольт над первісним проїздом. Композиція внутрішніх дворових фасадів має дуже спрощений утилітарний характер.
Стильове рішення будівлі виконано в дусі еклектики, з деяким домінуванням ренесансних та готичних елементів. Фасад рівномірно розділено ритмом прямокутних віконних та двох дверних отворів. Декоративні елементи складної форми, на третьому поверсі променеві сандрики акцентовані замковими каменями, підвіконні частини оздоблено «фартушками». На другому поверсі форма сандриків є також досить складною комбінацією з симетричних ступінчастих лінеарних елементів під ними; над отворами вікон (а також в підвіконних фільонках) розміщені ліплені емблеми у вигляді рослин.
Перший поверх прорізано великими прямокутними вікнами вітринного типу та входами, положення яких акцентовано масивними прямими сандриками. Такими же способом скомпоновано і фасад вздовж вул. Троїцької, лише з тією різницею, що замість двох розкріпованих вертикальних акцентів тут застосовано один, який фіксує центральну вісь і на першому поверсі обладнаний входом до кафе.
Фасад будинку вздовж вул. Троїцької, у крайній бічній частині будинку зберігся напівциркульний архівольт над первісним проїздом. Композиція внутрішніх дворових фасадів має дуже спрощений утилітарний характер.
Громадським транспортом до зупинки «Театр ім. Магара» Неподалік: Залізничний вокзал станції «Олександрівськ» Катерининської залізниці, Електрична станція, Свято-Покровський Архієрейський собор, Запорізький обласний краєзнавчий музей, Будівля лікарні пологового притулку Г.Б. Бера
Свято-Покровський Архієрейський собор - пам'ятка культової архітектури та ...
У Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відкрито для відвідування понад ...
Побудований в 1910 р. в стилі північного модерну, спочатку служив приватною ...
У громадській забудові старого Олександрівська будинок є типологічно цінною ...
Електрична станція є комплексом споруд: 1) станційний будинок 2) флігель 3) ...
Побудований 1901 р. для спадкового купця 1-ї гільдії Я.І Лещинського будинок був першим триповерховим прибутковим будинком м. Олександрівська.
У 1905 р. під час єврейських погромів будинок було спалено, але повністю відбудовано за первісним проектом через 3 роки.
Домовласник Я.І Лещинський здавав його в оренду приватним мешканцям під магазини та громадським організаціям. Згідно старим фотографіям, щипці обох вуличних фасадів було оздоблено донині не збереженими колонними годинниками, балкони головного фасаду мали вигляд еркерів, крайній бічний отвір на першому поверсі фасаду по вул. Троїцькій функціонував як отвір наскрізного проїзду з вулиці до подвір`я (нині закладений).
У 1917-1918 рр. в будинку розміщувалася Перша Олександрівська Рада робітничих і солдатських депутатів.
У 1919 р. в будівлі працював Олександрівський робочий університет, а з 1920 р. – Палац праці.
Із встановленням радянської влади будинок став житловим і до сьогодні у будівлі розташовані житлові приміщення, а перші поверхи зайняті комерційними об'єктами.
Побудований 1901 р. для спадкового купця 1-ї гільдії Я.І Лещинського будинок був першим триповерховим прибутковим будинком м. Олександрівська.
У 1905 р. під час єврейських погромів будинок було спалено, але повністю відбудовано за первісним проектом через 3 роки.
Домовласник Я.І Лещинський здавав його в оренду приватним мешканцям під магазини та громадським організаціям. Згідно старим фотографіям, щипці обох вуличних фасадів було оздоблено донині не збереженими колонними годинниками, балкони головного фасаду мали вигляд еркерів, крайній бічний отвір на першому поверсі фасаду по вул. Троїцькій функціонував як отвір наскрізного проїзду з вулиці до подвір`я (нині закладений).
У 1917-1918 рр. в будинку розміщувалася Перша Олександрівська Рада робітничих і солдатських депутатів.
У 1919 р. в будівлі працював Олександрівський робочий університет, а з 1920 р. – Палац праці.
Із встановленням радянської влади будинок став житловим і до сьогодні у будівлі розташовані житлові приміщення, а перші поверхи зайняті комерційними об'єктами.