Kaniów

Канів

Опис

  • Дніпро, Рось, Росава, русичі, Київська Русь, козацька держава, Тарас Шевченко - всі ці символи історії України пов'язані з Каневом.
  • Канів - місто обласного значення Черкаської області.
  • Територія міста - 1742 га .. Кількість населення - 24 000 чоловік.
  • Офіційно встановлена дата заснування міста - 1078 рік.

Дніпро, Рось, Росава, русичі, Київська Русь, козацька держава, Тарас Шевченко - всі ці символи історії України пов`язані з Каневом, одним з найдревніших міст Східної Європи, де на схилах дніпрових круч впродовж віків творилася історія української нації.

Канів - місто обласного значення Черкаської області.

Територія міста - 1742 га.. Кількість населення - 24 тисячі осіб.

Офіційно встановлена дата заснування міста - 1078 рік.

Дніпро, Рось, Росава, русичі, Київська Русь, козацька держава, Тарас Шевченко - всі ці символи історії України пов`язані з Каневом, одним з найдревніших міст Східної Європи, де на схилах дніпрових круч впродовж віків творилася історія української нації.

Канів - місто обласного значення Черкаської області.

Територія міста - 1742 га.. Кількість населення - 24 тисячі осіб.

Офіційно встановлена дата заснування міста - 1078 рік.

Як проїхати?

ІСТОРІЯ

  • З початку VII ст. Канівщина стає центром формування давньоруської (Київської) держави.
  • Перша літописна згадка про Канів датується 1144 роком.
  • В середині 12 ст. Канів був великим містом і відігравав важливу роль в житті Давньої Русі.
  • З 1362 Канівщина виявляється в складі Великого Князівства Литовського, а з 1569 Каневом заволоділа польська шляхта.
  • На рубежі 15 - 16 століть Канівщина стає, одним з перших і найважливіших центрів формування українського козацтва.

Територія Канева була заселена з давніх часів, цьому сприяли вигідні природні умови – наявність річок, луків, гір, лісів. Перша людина на території Канівщини з`являється близько 40 тис. років тому. Про це свідчать залишки стоянок первісних людей в околицях Канева та знахідки при будівництві Канівської ГЕС.

В археологічних культурних шарах знаходять залишки матеріальної та духовної культури, починаючи з палеоліту (25 тисяч років тому). Тут знайдені поселення доби мезоліту, всесвітньовідомої трипільської культури (ІV—ІІІ тис. до н.е.), середньодніпровської культури бронзового віку (ІІ тис. до н.е.), скіфські древності (VІ—ІV ст. до н.е.), ранньослов’янські (VІ—VІІ ст.), давньоруські (VIII—ІХ ст.) пам’ятки. Всього — більше 30 пам’яток.

Про походження назви міста існує безліч легенд і гіпотез: назва міста походить від птаха канюка; від річки Канівки, що протікала в цьому місці; від тюркського слова, що в перекладі означає “місце крові”. Цікава гіпотеза про те, що Канів заснував відважний рос Каній ще в 5 ст. н.е.

З початку VІІ ст. Канівщина стає центром формування давньоруської (Київської) держави, захищаючи її південно-східні кордони. Стародавній Канів був не тільки фортецею, що височіла на горі Московка, а й ланцюгом поселень, культових споруд, укріплень вздовж узбережжя Дніпра.

Перша літописна згадка про Канів датується 1144 роком, коли князь Всеволод Ольгович заснував тут церкву святого Юрія ( пізніше Успенський собор). 1149 року Юрій Долгорукий посадив князем у Каневі свого сина Гліба. Проте в “Печерському патерику” згадується про приїзд грецьких іконописців до Києва, вони проходили по Дніпру через Канів між 1074 і 1088 роками.

У середині 12 ст. Канів був великим містом і відігравав важливу роль в житті Давньої Русі. Він був одним з найважливіших торговельних центрів Київської Русі, центром удільного князівства та центром єпархії, тому що мав єпископську кафедру. Канів, зокрема, був княжим уділом внуків Володимира Мономаха—Гліба (сина Юрія Долгорукого) та Мстислава (сина великого князя Київського Мстислава), юного сина великого князя Романа , засновника (в 1199 р.) Галицько–Волинської держави.
Домінує думка, що в результаті нашестя військ Бату Саїн-хана в 1239—1240 рр. на Україну Канів був перетворений монголами Золотої Орди в резиденцію баскаків.
З 1362 р. Канівщина опиняється в складі Великого Князівства Литовського, а з 1569 року Каневом заволоділа польська шляхта.

На рубежі 15 - 16 століть Канівщина стає, одним із перших і найважливіших центрів формування українського козацтва. Із призначенням канівським старостою (в 1511 р.) овруцького шляхтича Остапа Дашкевича Канівщина перетворилась в один з найбільших центрів опору турецько-татарській агресії. Адже повз Канів тягнувся найбільший в той час у світі шлях на ринки работоргівлі— Чорний шлях.

Територія Канева була заселена з давніх часів, цьому сприяли вигідні природні умови – наявність річок, луків, гір, лісів. Перша людина на території Канівщини з`являється близько 40 тис. років тому. Про це свідчать залишки стоянок первісних людей в околицях Канева та знахідки при будівництві Канівської ГЕС.

В археологічних культурних шарах знаходять залишки матеріальної та духовної культури, починаючи з палеоліту (25 тисяч років тому). Тут знайдені поселення доби мезоліту, всесвітньовідомої трипільської культури (ІV—ІІІ тис. до н.е.), середньодніпровської культури бронзового віку (ІІ тис. до н.е.), скіфські древності (VІ—ІV ст. до н.е.), ранньослов’янські (VІ—VІІ ст.), давньоруські (VIII—ІХ ст.) пам’ятки. Всього — більше 30 пам’яток.

Про походження назви міста існує безліч легенд і гіпотез: назва міста походить від птаха канюка; від річки Канівки, що протікала в цьому місці; від тюркського слова, що в перекладі означає “місце крові”. Цікава гіпотеза про те, що Канів заснував відважний рос Каній ще в 5 ст. н.е.

З початку VІІ ст. Канівщина стає центром формування давньоруської (Київської) держави, захищаючи її південно-східні кордони. Стародавній Канів був не тільки фортецею, що височіла на горі Московка, а й ланцюгом поселень, культових споруд, укріплень вздовж узбережжя Дніпра.

Перша літописна згадка про Канів датується 1144 роком, коли князь Всеволод Ольгович заснував тут церкву святого Юрія ( пізніше Успенський собор). 1149 року Юрій Долгорукий посадив князем у Каневі свого сина Гліба. Проте в “Печерському патерику” згадується про приїзд грецьких іконописців до Києва, вони проходили по Дніпру через Канів між 1074 і 1088 роками.

У середині 12 ст. Канів був великим містом і відігравав важливу роль в житті Давньої Русі. Він був одним з найважливіших торговельних центрів Київської Русі, центром удільного князівства та центром єпархії, тому що мав єпископську кафедру. Канів, зокрема, був княжим уділом внуків Володимира Мономаха—Гліба (сина Юрія Долгорукого) та Мстислава (сина великого князя Київського Мстислава), юного сина великого князя Романа , засновника (в 1199 р.) Галицько–Волинської держави.
Домінує думка, що в результаті нашестя військ Бату Саїн-хана в 1239—1240 рр. на Україну Канів був перетворений монголами Золотої Орди в резиденцію баскаків.
З 1362 р. Канівщина опиняється в складі Великого Князівства Литовського, а з 1569 року Каневом заволоділа польська шляхта.

На рубежі 15 - 16 століть Канівщина стає, одним із перших і найважливіших центрів формування українського козацтва. Із призначенням канівським старостою (в 1511 р.) овруцького шляхтича Остапа Дашкевича Канівщина перетворилась в один з найбільших центрів опору турецько-татарській агресії. Адже повз Канів тягнувся найбільший в той час у світі шлях на ринки работоргівлі— Чорний шлях.

ЦІКАВІ ФАКТИ

  • 1 серпня 1601 року Каневу було дароване Магдебурзьке право.
  • 17 вересня 1678 року турки вдерлися в Канів.
  • З 1775 року Канів перейшов в особисту власність польського короля Станіслава Августа, а пізніше його племінника Станіслава Понятовського.
  • З 1793 року внаслідок другого розподілу Польщі Канів увійшов до Київської губернії Російської імперії.
  • З 1837 року Канів стає повітовим містом.
  • 22 травня 1861 р. у Каневі, на Чернечій горі, було поховано прах великого українського письменника і художника, справжнього патріота України Тараса Григоровича Шевченка (1814 - 1861).
  • На початку ХХ століття у місті налічувалося 9245 жителів.
  • З кінця серпня 1919 року по січень 1920 при владі в Каневі була Денікінська армія, а по червень 1920 року місто утримували поляки.
  • 31 травня 1964 року у Каневі було закладено перший камінь під Канівську ГЕС.
  • Канів входить до списку історичних міст України та є переможцем акції “7 чудес України: історичні міста та містечка”.
  • 1 серпня 1601 року Каневу було дароване Магдебурзьке право.
  • 17 вересня 1678 року турки вдерлися в Канів.
  • З 1775 року Канів перейшов в особисту власність польського короля Станіслава Августа, а пізніше його племінника Станіслава Понятовського.
  • З 1793 року внаслідок другого розподілу Польщі Канів увійшов до Київської губернії Російської імперії.
  • З 1837 року Канів стає повітовим містом.
  • 22 травня 1861 р. у Каневі, на Чернечій горі, було поховано прах великого українського письменника і художника, справжнього патріота України Тараса Григоровича Шевченка (1814 - 1861).
  • На початку ХХ століття у місті налічувалося 9245 жителів.
  • З кінця серпня 1919 року по січень 1920 при владі в Каневі була Денікінська армія, а по червень 1920 року місто утримували поляки.
  • 31 травня 1964 року у Каневі було закладено перший камінь під Канівську ГЕС.
  • Канів входить до списку історичних міст України та є переможцем акції “7 чудес України: історичні міста та містечка”.